Нова торговельна угода між Україною та ЄС покращує доступ продукції порівняно зі старими квотами, однак не повністю компенсує умови, якими наша країна користувалася під час автономних торговельних заходів.
Такі результати дослідження під час онлайн-дискусії озвучила наукова директорка та керівниця «Центру економічних досліджень» Вероніка Мовчан, повідомляє пресслужба «Українського клубу аграрного бізнесу».
Вона зазначила, що проведене дослідження порівнювало три різні режими: старі квоти ПВЗВТ, автономні торговельні заходи (ATMs) 2022-2025 років і нові тарифні квоти, погоджені у жовтні 2025 року.
«У межах оновленої угоди було скасовано чотири квоти та розширено ще 26 — зокрема на мед, цукор, ячмінні крупи та висівки. Якщо використати ці можливості повністю, це може збільшити безмитний експорт приблизно на $630 млн на рік, що становить покращення на 35% порівняно з попередньою системою квот», — уточнила експертка.
Однак порівняно з ліберальним торговельним режимом, який діяв у межах ATMs, повернення тарифних квот суттєво обмежує доступ до ринку для низки ключових продуктів, додала вона. Оціночне скорочення експорту до ЄС становить близько $1,1 млрд на рік, з яких приблизно $900 млн припадає на пшеницю. Серед інших товарів, що постраждали, — ячмінь, м’ясо птиці, яйця, цукор, мед і яблучний сік.
Моделювання показує, що українські виробники можуть частково перенаправити експорт на ринки третіх країн, компенсувавши частину втрат. Проте, через вищі транспортні витрати та менш сприятливі ціни, лише близько трьох чвертей скорочення щодо ЄС можна реально компенсувати. Це залишає щорічний дефіцит у розмірі приблизно $250 млн, або 0,6% від загального обсягу експорту України у 2024 році.
«Ці результати підкреслюють необхідність передбачуваного та заснованого на доказах діалогу між Україною та Європейським Союзом. Попри те, що нові тарифні квоти є кроком уперед порівняно з довоєнним режимом, вони досі недостатні для повного відновлення доступу до ринку ЄС. Подальша співпраця у сферах логістики, спрощення торгівлі та гармонізації ринкових стандартів буде ключовою для підтримки експортного потенціалу агросектору України та поглиблення економічної інтеграції», — підсумувала Вероніка Мовчан.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.