Нова торговельна угода між Україною та ЄС покращує доступ продукції порівняно зі старими квотами, однак не повністю компенсує умови, якими наша країна користувалася під час автономних торговельних заходів.
Такі результати дослідження під час онлайн-дискусії озвучила наукова директорка та керівниця «Центру економічних досліджень» Вероніка Мовчан, повідомляє пресслужба «Українського клубу аграрного бізнесу».
Вона зазначила, що проведене дослідження порівнювало три різні режими: старі квоти ПВЗВТ, автономні торговельні заходи (ATMs) 2022-2025 років і нові тарифні квоти, погоджені у жовтні 2025 року.
«У межах оновленої угоди було скасовано чотири квоти та розширено ще 26 — зокрема на мед, цукор, ячмінні крупи та висівки. Якщо використати ці можливості повністю, це може збільшити безмитний експорт приблизно на $630 млн на рік, що становить покращення на 35% порівняно з попередньою системою квот», — уточнила експертка.
Однак порівняно з ліберальним торговельним режимом, який діяв у межах ATMs, повернення тарифних квот суттєво обмежує доступ до ринку для низки ключових продуктів, додала вона. Оціночне скорочення експорту до ЄС становить близько $1,1 млрд на рік, з яких приблизно $900 млн припадає на пшеницю. Серед інших товарів, що постраждали, — ячмінь, м’ясо птиці, яйця, цукор, мед і яблучний сік.
Моделювання показує, що українські виробники можуть частково перенаправити експорт на ринки третіх країн, компенсувавши частину втрат. Проте, через вищі транспортні витрати та менш сприятливі ціни, лише близько трьох чвертей скорочення щодо ЄС можна реально компенсувати. Це залишає щорічний дефіцит у розмірі приблизно $250 млн, або 0,6% від загального обсягу експорту України у 2024 році.
«Ці результати підкреслюють необхідність передбачуваного та заснованого на доказах діалогу між Україною та Європейським Союзом. Попри те, що нові тарифні квоти є кроком уперед порівняно з довоєнним режимом, вони досі недостатні для повного відновлення доступу до ринку ЄС. Подальша співпраця у сферах логістики, спрощення торгівлі та гармонізації ринкових стандартів буде ключовою для підтримки експортного потенціалу агросектору України та поглиблення економічної інтеграції», — підсумувала Вероніка Мовчан.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.