Як повідомляють в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», скоріш за все, це покращення є наслідком стабільної монетарної політики та спадаючої інфляції.
Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення оцінки розвитку підприємств щодо земельного банку, поголів«я худоби тощо — (40,7 пункти). Далі йде оцінка рівня забезпеченості технікою та обладнанням (40,1 пункти) та доступ до зовнішнього фінансування (27,8 пункти). Оцінка рівня собівартості у -43,9 пункти залишається найгіршим показником. Із загалом 10 запитань оцінки по 6 показникам ведення аграрного виробництва, у порівнянні до результатів минулого опитування, істотно покращилися. З листопада 2018 року значно покращилася оцінка державної підтримки (з -31,0 до -0,2 пунктів).
В розрізі масштабів виробництва, представники із земельним банком більше 5000 га та холдингові структури оцінили АБК найвище — на рівні 65,7 пункти та 62,1 пункти відповідно. Оцінка бізнес-клімату виробниками із земельним банком, меншим ніж 5000 га, дещо покращилася: з 36,4 пунктів в листопаді 2018 до 39,7 пунктів цього разу. Особисті селянські господарства також дещо покращили свою оцінку (з 32,9 до поточних 40,7 пунктів).
Виробники продукції тваринництва, у порівнянні з останнім оцінюванням у листопаді, підвищили свою оцінку АБК з 26,0 до 37,7 пунктів. Тим не менш, вони відстають у порівнянні з виробниками продукції рослинництва (48,1 пункти) та змішаним виробництвом (41,3 пунктів).
Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку поточної економічної ситуації аграрними виробниками та їхні бізнес-очікування.
Аграрний бізнес-клімат поліпшився як завдяки оцінці поточної економічної ситуації (з 33,8 до 38,9 пунктів), так і завдяки вищим очікуванням (з 49,2 до 53,9 пунктів).
134 (33,5%) опитаних цього разу респондентів брали також участь в опитуванні в листопаді. 78 (19,5%) з них брали участь в опитуванні стосовно АБК 3-й раз поспіль.
Для довідки: Аграрний бізнес-клімат (АБК) був розроблений та впроваджений завдяки спільним зусиллям Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі німецького бізнес-клімату (ifo-Geschäftsklimaindex). Він розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. АБК демонструє суб'єктивну оцінку 400 аграрних виробників щодо поточного стану умов господарювання та їх річної перспективи. АБК варіюється між значенням -100 (вкрай несприятливі умови), нейтральним значення — 0, та до +100 (вкрай сприятливі умови). Починаючи з 2017 року, розрахунок АБК був удосконалений. Зокрема, АБК тепер розраховується тільки за першим питанням: за економічним станом аграрних виробників. Більш детальні запитання, стосовно бізнес-характеристик та макроекономічних умов, використовуються для пояснення результатів. Відповідно, АБК за всі періоди був перерахований за новою методологією, що призвело до стабільного зростання значень.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.