«Перший міф, яким всіх лякають, — що землю скуплять іноземці. Не скуплять, тому що є пряме обмеження, але навіть у країнах, де цього обмеження немає, в жодній країні такий ризик не матеріалізувався. Немає країни — ні бідної, ні багатої, ні великої, ні маленької, — де частка іноземних власників перевищувала б 10%», — заявив Пасько, пише LB.ua.
За його словами, іноземці лише підвищують попит на ринку, що, відповідно, збільшує її ціну.
Пасько повідомив, що в 18 країнах світу, де повністю заборонено право власності на землю для іноземців, середня ціна гектара складає $3833. У країнах, де частково дозволено володіння іноземцями, ціна коливається від $8 тис. до $9 тис./га. А в країнах, де таких обмежень немає взагалі, середня ціна за гектар — $19 336.
«У нас у середньому у власника після приватизації виявилося 4 гектари. Якби ринок у нас був відкритий, у кожного з них був би актив вартістю $80 тис. Порівняйте зараз: 60-річна бабуся отримує максимум $100 на рік. А насправді її актив коштує $80 тис.», — сказав Пасько.
Він підкреслив, що в мораторії зацікавлені тільки неефективні агрохолдинги, що націлені на отримання миттєвого прибутку, і корупційні чиновники, які керують землею державної власності.
Для довідки: 17 лютого 2017 року 55 народних депутатів направили до Конституційного суду подання про визнання мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення неконституційним.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


