Про це заявив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський в ході презентації «Огляду державної підтримки в АПК України», підготовленого Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
Він зазначив, що раніше до зазначених заходів належала і цінова підтримка, тобто втручання держави в ціноутворення через експортні обмеження, встановлення мінімальних цін або невідшкодування ПДВ при експорті зернових чи олійних культур.
«У галузевому поділі лідерами за розміром отриманої підтримки за останні двадцять років є виробники курятини та яловичини. Вцілому до 2016 року спостерігалась така закономірність: експортно-орієнтовані галузі рослинництва в основному потерпали від державного втручання в ціни, тоді як тваринництво переважно вигравало та мало чималу підтримку», — сказав Нів'євський, говориться у повідомленні KSE.
Водночас, за словами експерта, виробники цукру досі отримують значну підтримку через особливий торговельний режим — тарифна імпортна квота та імпортне мито у розмірі 50%.
З іншого боку, виробники пшениці і кукурудзи систематично страждали від втручань держави в торгівлю, зокрема, експортні обмеження, експортні мита чи квоти, а також до 2016 — невідшкодування ПДВ при експорті зернових культур.
Але з словами Олега Нів'євського, очевидними є і позитивні тенденції.
«Починаючи з 2016 року держава мінімізувала свій вплив на торгівлю через різноманітні експортно-імпортні обмеження. Торгівля сільськогосподарською продукцією за виключенням цукру була лібералізована, що, у свою чергу, сприяє економічному розвитку та більшій конкурентоспроможності аграрного сектору», — наголосив він.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» (реєстр. №16000).

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Сільгоспвиробники Волинської області цього року залучили понад 3 млрд грн кредитів на весняно-польові роботи.

Міністерство економіки та довкілля перерахувало банкам-учасникам 242,4 млн грн для виплати компенсації за заявками, поданими у травні в межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.