Слова неукраїнського походження на кшталт «інновації», «стартап», «хакатон», «акселератор», «бізнес-інкубатор», «дрон» і т. п. віднедавна щільно увійшли в лексикон українського агробізнесу.
Ціни на зернобобові на світових ринках знизилися під впливом високої пропозиції американського зерна і торговельної війни між США і Китаєм. За підсумками тижня на Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ липневі контракти на пшеницю втратили 2% до 503 USD/100буш, на кукурудзу — 1,2% до 378 USD/100буш, на сою — 1,4% до 917,5 USD/100буш.
Минулого тижня весь безпілотний ринок України розбурхало. Окремі інтернет-ресурси випустили новини про те, що польоти дронів в Україні заборонили, і, природно, наші аграрії почали цікавитися, як же їм працювати з дронами над власними полями.
90% рейдерських атак завершуються успіхом — така світова статистика. І для України це питання, як і раніше, на порядку денному в агровиробника. Основна перевага рейдерів — наявність чітко спланованої стратегії, ресурсів і раптовість дій.
На Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ минулого тижня липневі контракти на пшеницю знизилися на 1,1% до 520,00 USD/100буш, на кукурудзу на 4,1% до 377,75 USD/100буш, на сою — на 4,8% до 969,25 USD/100буш.
У світі мало країн, які схожі з Україною в плані ефективності агробізнесу та ролі сільського господарства в економіці країни. Однією з них, однозначно, є Аргентина. Частка сільського господарства у ВВП Латиноамериканської країни займає до 8%. В експорті ж частка сягає 58,8%.
Закінчився черговий посівний сезон. Кожен досвідчений аграрій знає, як максимально вдало закінчити цей період аграрного життя. Але сьогодні для успішного закінчення посівної вже недостатньо дотримуватись відпрацьованого алгоритму: підготовка сільгосптехніки, посівного матеріалу, добрив тощо.
Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» зрушить земельну реформу з місця і, можливо, нарешті-таки змусить Верховну Раду зняти мораторій і відкрити ринок сільгоспземель в Україні.
Проїжджаючи нашою країною, багато хто ставить запитання, чому з кожним роком збільшується кількість так званих «шахматок» на полях України. Тобто, на полі розміром 50-200 га, засіяному пшеницею, виникають «острівці» розміром 2-4 га з посівами соняшнику, в більшості випадків недоглянутого, або ж «острівці» генно-модифікованої сої.
Останнім часом ведеться багато розмов про відмінності та подібності між агрохолдингами та фермерськими господарствами.