Органічне виробництво: вимоги, обмеження і можливості

Так от, органічне виробництво — це, передусім, альтернативне до сьогоднішнього хімічно-гібридного ажіотажу вольове рішення агровиробника взяти відповідальність за те, як його агротехнологія змінить здоров’я його команди, здоров’я його землі й навіть самопочуття того невідомого споживача, який вірить у таку відповідальність. І при цьому споживач готовий заплатити більше за органічний продукт, адже саме такі продукти мають прозорий і зрозумілий зв’язок між ціною і цінністю: обираючи товар, маркований як «органічний», ми свідомо віддаємо свої кошти соціальному та екологічному бізнесу.

І не варто панікувати з приводу того, що органічна продукція коштує дорожче — на мій особистий погляд, вся продукція аграрного сектору має коштувати значно дорожче, тоді ми навчимося цінити склянку простого натурального соку в порівнянні з гарною картинкою на пляшці й з відвертою хімією всередині. Важливим є той факт, що саме органічні продукти є фаворитами свідомих споживачів, і саме органічні продукти можуть змінити відношення до агротоваровиробництва в цілому.

В яких галузях можна займатися органічним виробництвом:

- органічне рослинництво (у т.ч. насінництво та розсадництво);
- органічне тваринництво (у т.ч. птахівництво, бджільництво);
- органічне грибівництво (у т.ч. вирощування органічних дріжджів);
- органічна аквакультура;
- виробництво органічних морських водоростей;
- виробництво органічних харчових продуктів (у т.ч. органічне виноробство);
- виробництво органічних кормів;
- заготівля органічних об'єктів рослинного світу.

Тобто, всі напрямки агропромислового комплексу можуть бути задіяні для виготовлення органічних продуктів. Головне — зрозуміти, що робити, щоб стати оператором органічного виробництва. Але почнемо з того, що точно не варто робити.

Забороняється застосування:

- будь-якого неприродного або неконтрольованого впливу на геном сільськогосподарських рослин і тварин (у т.ч. птиці та комах);
- синтетичних речовин, у т.ч. агрохімікатів, пестицидів, антибіотиків для превентивних цілей, гормональних препаратів, стимуляторів росту та підкорму тварин (у т.ч. птиці та комах);
- методів електричної або іншої стимуляції для примушування, що завдають тваринам болю, застосування транквілізаторів;
- іонізуючого випромінювання;
- гідропонних методів;
- використання штучно виведених поліплоїдних тварин та рослин;
- речовин і технологічних методів виробництва, результати застосування яких можуть ввести споживача в оману щодо природи (походження) продукту;
- стимуляторів росту, гормонів або аналогічних речовин.

Крім того, кожна галузь має свої додаткові вимоги і правила, з якими найперше потрібно ознайомитися за умови рішення займатися органічним виробництвом.

Наприклад, органічне бджільництво має чіткі додаткові вимоги:
- пасіки слід розміщати в місцях, які можуть забезпечити джерела нектару і пилку, що у радіусі 3 км від пасіки складаються в основному з органічно вирощених культур та випадкової рослинності (дикоросів) або лісів чи культур, які не є органічно вирощуваними, але до яких застосовуються методи незначного впливу на довкілля;
- вулики повинні виготовлятися з природних матеріалів, які не створюють загрози забруднення довкілля або сільськогосподарської продукції. В них можна використовувати лише природні продукти, такі як прополіс, віск і рослинні олії;
- бджолиний віск для нових сімей має бути вироблений у органічних підрозділах та відповідно не забруднений речовинами, які не дозволені до використання в органічному виробництві;
- в кінці продуктивного сезону у вуликах слід залишати достатні для зимівлі запаси меду і пилку;
- заборонене таке хірургічне втручання, як обрізання крил у бджолиних маток. Забороняється знищення бджіл у стільниках як спосіб, пов’язаний зі збиранням продукції бджільництва;
- в ході відкачування меду забороняється застосовувати хімічно синтезовані репеленти.

Тож чи варто займатися органічним виробництвом? Вирішувати кожному керівнику агробізнесу, адже варто розуміти, що за таким рішенням стоїть величезний шмат роботи. Але і можливості також величезні!

Олена Березовська, президент Спілки виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна»