Блоги

13 листопада 2019 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» №2178-10. Незважаючи на те, що, ймовірно, документ зазнає змін у процесі підготовки до другого читання, нижче розглянемо, за що, власне, народні депутати проголосували зараз.

Як інформує Oil World, в 2019/20 маркетинговому році обсяг світового експорту ріпакової олії досягне рекордного показника — 5,24 млн т, продовживши підвищувальну тенденцію попередніх сезонів — 5,19 млн т в сезоні 2018/19 і 4,97 млн т — в сезоні 2017/18.

Законопроєкт, який передбачає зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні з 1 жовтня 2020 року, був прийнятий Верховною Радою у першому читанні минулої середи.

Поки в Україні збирають заполітизований земельний пазл та дискутують про дотації, світ крокує далеко попереду. Мова йде про харчові трансформації, які, хочемо ми того чи ні, за кілька десятиліть прийдуть і в Україну.

Минулий пленарний тиждень у Верховній Раді видався дуже «гарячим» з точки зору ухвалених законів та їхньої ваги для українського суспільства.

Посіви кукурудзи в ЄС збільшуються, а тим часом з Україні експортують більше кукурудзи в порівнянні з аналогічним показником річної давнини. Щодо зернових, то аналітики прогнозують в сезоні 2020/21 МР незначне скорочення посівних площ під пшеницею в ЄС до 23,7 млн га переважно через несприятливі поточні умови для її сівби. Водночас майбутні посівні площі під ячменем навпаки збільшено.

Вже не перший місяць суспільство активно обговорює тему ринку землі. Експерти галузі намагаються спрогнозувати позитивні та негативні сторони цієї реформи.

Для більшості учасників зернового ринку вже зрозуміла формула обсягів перевезення зернових вантажів залізничним транспортом.

США експортують менше кукурудзи, а більше етанолу, французька пшениця поїде до Єгипту, а в Україні збирають соняшник з вищою врожайністю, ніж торік, і посіяли більше запланованих площ ріпаку.

Із назви статті зрозуміло, про що зараз піде мова. Звертаємо вашу увагу на те, що поговоримо ми саме про бренд керівника. Навіщо керівнику бренд, він же вже керівник? Цілком слушне запитання.

Маркетинг, мистецтво, медіа та IT — на жаль, агропромисловий комплекс у переліку найбільш привабливих сфер серед покоління Z не фігурує. І це, в тому числі, є причиною кадрового дефіциту, з яким стикаються компанії цієї галузі. На прикладах кейсів номінантів «Премії HR-бренд України» розповідаємо, як компаніям вдається залучати студентів і випускників та освічену, талановиту й активну молодь.

Хоча перехід із застарілих, але звичних інструментів у сфері насінництва чомусь викликає тривогу, проте безкомпромісна якість і відповідність нормам послуг із сертифікації та їхнє впровадження спрощує та відкриває нові рівні розвитку для компаній.

Відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення протягом останніх 20 років залишається одним із найбільш гострих та заполітизованих питань. І наразі тема земельної реформи обросла численними міфами про небезпеки та ризики, через що країна з року в рік ніяк не може зняти мораторій на продаж земель сільгосппризначення, постійно пролонгуючи його.

«Ні — продажу землі іноземцям!», «Не продавайте Батьківщину!», «Земля — народна власність» — з такими гаслами тисячі аграріїв вийшли під стіни Верховної Ради 3 жовтня.

Агропромислова галузь зараз опинилась у двоякій ситуації. З одного боку, за даними минулорічних досліджень hh.ua|grc, більшість компаній, які за останні 4-5 років не були у кризових ситуаціях, — представники саме агробізнесу. З іншого — роботодавці цієї сфери доволі часто стикаються з кадровим дефіцитом. На прикладах кейсів номінантів Премії HR-бренд України розповідаємо, як компаніям вдається знаходити та утримувати співробітників.

Ситуативність — звична справа для української політики, аграрний ринок не є виключенням.

В поточному році Україна була вперше представлена на Apimondia 2019 в Канаді єдиним Національним стендом, який став не тільки місцем роботи українських експортерів і пасічників, а ще й місцем зустрічі та знайомства канадських і американських пасічників, вихідців з України.

Останнім часом доволі часто піднімається питання доцільності введення «соєвих правок» і їх впливу на сільське господарство України. Зустрічаються як прихильники даних правок, які переконані, що вони стимулюють переробку і експорт продуктів переробки з України, так і противники, які констатують невигідність цих правок для виробників сої (з 1 січня 2020 року і для ріпаку). Щоб визначити, який дійсно вплив мали прийняті норми, поглянемо на базові показники галузі.

Сучасні умови господарювання вимагають від сільгоспвиробників пошуку альтернативних способів оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи підприємств. Питання фінансування витрат на оновлення парку техніки наступні роки буде досить актуальним, враховуючи відкриття ринку землі.

В Україну горіх волоський потрапив із Валахії (область Румунії), тому і має таку назву. Нині ця культура є популярною в нашій країні для закладки садів, оскільки попит на горіхи постійно зростає.