Досягнення прибутковості на збіднених грунтах. Початок

Наш земельний актив знаходиться у Чернігівській області на площі 1020 га. Ґрунти в нас — збіднені «легкі» та дуже строкаті за своїми властивостями. Загалом серед масивів полів багато низькопродуктивних ділянок.

Виникає питання: що тут робити? Ні, правильніше, як тут заробити?

Початок

12 років тому, коли ми тільки починали впроваджувати точне землеробство в Україні були майже відсутні технічні і програмні рішення, а щоб чогось навчитися потрібно було летіти в Америку… Сьогодні ж ринок заповнений рішеннями і можливостями. Тут не розгубитися б: з чого почати, як і з ким працювати? Ми для себе склали покроковий план на декілька років, які рішення будемо впроваджувати і який маємо отримати результат. Розкажу про декілька з них, над якими вже активно працюємо.

З чого почали? З відцифровування даних про особливості і можливості наших полів.  Для цього вивчили історію кожного поля та провели комплексний аналіз ґрунтів. Навіть у межах одного поля виявили по декілька ґрунтових відмін, а по розподілу елементів живлення — тут взагалі чи не вся «палітра».

Водночас ми оцінили можливості ґрунтів накопичувати і утримувати волог. Із цим на наших «пісках» все виявилось дуже сумно. Також проаналізували щільність ґрунту — тут теж сумно, адже навіть коріння рослин викручувало в сторони. На основі комплексної агродіагностики визначили критичні фактори та низькопродуктивні зони в межах полів. А їх у нас виявилося дуже багато!  І що тоді?

Індивідуальні «рецепти»

Враховуючи можливості і специфіку наших строкатих поліських полів, ми розробили для кожного з них індивідуальні «рецепти», прописані на декілька років, включаючи обробіток ґрунту. На старті дуже важливо правильно почати працювати з обробітком ґрунту. Адже помилка може коштувати на окремих полях 50% врожаю, плюс витрачені кошти на ресурси. Ми застосували декілька рішень. Втім, це окрема тема для розмови.

Ресурси і економіка: «інакше просто не заробиш»

Максимально заробити з мінімальними ризиками. Цього хоче кожен аграрій, тож і ми в цьому не оригінальні. Дані аналізу полів дали розуміння: скільки може наше поле? Тобто який рівень врожайності буде для нас оптимальний з точки зору балансу витрати-ризики-прибутки.

Наприклад, по кукурудзі наша ефективна врожайність — від 5 до 7 т/га у сухому зерні. Не багато. Тому до планування витрат —  увага особлива. В підборі ресурсів і способах їх застосування ми пропрацювали копмлекс варіантів і визначили найбільш оптимальні з точки зору досягнення ефективної урожайності і прибутковості кожного поля.

У перший рік ми починаємо працювати з диференційованим підхідом до розподілу ресурсів (добрива, насіння, ззр) в межах полів.  По іншому на наших землях просто не заробиш. Це довга і цікава, але окрема тема для обговорення.

Техніка

Техніка і системи точного землеробства. Так, точне землеробство потребує інвестицій. У нас було два варіанти: або брати кредити і інвестувати в точність, або поки-що «викручуватись» тим, що є (якщо є!), відклавши інновації на час, коли наше господарство «зіпнеться на ноги». Ми вибрали третій варіант…

Наше принципове рішення — робити все максимально правильно і краще, щоб отримати запланований результат. Інвестувати в нову сучасну техніку і дообладнати її розумними рішеннями дуже дорого (на 1000 га), особливо коли вже зроблені інвестиції в земельний актив і є плани… Тому ми не інвестуємо в один рік, а беремо з ринку в оренду техніку, але ту яка саме відповідає нашими технологічним вимогам. І це наш підхід для конкретної задачі. На якій техніці і системних рішеннях для точного землеробства ми зупинимося — розповім у наступному блозі та You-Tube каналі.

Управління ресурсами

Для моніторингу і контролінгу виробничих процесів та аналізу і накопичення даних задіяли декілька софтів, які на нашу думку сьогодні мають кращі перевірені агрономічні рішення, хоч, нажаль і недостатньо повні і комплексні для точного землеробства.

Для того щоб ефективно управляти ресурсами — вхідними і природніми — під час формування врожаю (в тому числі вологою) та оперативно корегувати технологію у нашому господарстві ми встановили метеостанцію, з датчиками вимірювання вологи, температури та ін.

Втім, в агровиробництві немає єдиного універсально-дієвого рішення. Тому кожен «правильно» мотивований на результат агроном господарства повинен закладати досліди, контрольні полоси, порівняння і постійно вдосконалювати технологію і запити на ресурси. Принаймні у своєму господарстві ми так і зробили.

P.S. Коли створюєш агровиробничу компанію «з нуля», ти повинен розуміти, що в цьому бізнесі не має компромісу. Права на помилку нема. Ми не можемо вплинути на погоду чи глобальний ринок. Але те, на що ми можемо впливати, ми повинні зробити на 100% правильно. Далі буде.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні