Туреччина з жовтня 2024 року по січень 2025 року імпортувала 1,86 млн т української кукурудзи, що майже в 10 разів більше, ніж за той самий період минулого сезону, коли обсяги імпорту склали лише 194 тис. т.
Цьогоріч у Європі низький урожай пізніх зернових, тому країни ЄС активно скуповують українське фуражне зерно — кукурудзу, ячмінь.
Доходи від експорту українського продовольства 2024 року синхронно зростали на всіх головних регіональних ринках збуту — Європейського Союзу, Азії та Африки.
Туреччина може відкласти своє рішення про надання квоти на імпорт кукурудзи обсягом 1 млн т із низьким митом (5%), яку очікують українські експортери.
Сільськогосподарський сектор Туреччини за підсумками 2024 року досяг найвищих показників річного експорту — $36,2 млрд.
Виробництво бобових у світі зростає, принаймні їх вирощування збільшується в країнах, де ці культури є традиційними у національних стравах. На державному рівні намагаються підтримувати одночасно два напрямки, як збільшення виробництва, так і споживання, запроваджуючи різні програми фінансування як для виробників, так і для споживачів.
Туреччина виділила тарифні квоти на імпорт насіння соняшнику та соняшникової олії на період з 1 січня до 30 квітня 2025 року.
Україна з 1 липня по 25 грудня 2024 року експортувала 178,8 тис. т висівок, що виявилось на 58% більше, ніж обсяги постачань даної продукції за аналогічний період роком раніше (113,1 тис. т).
Туреччина збільшить чинну квоту на імпорт пшениці до 25% з 15% (діяли до 31 грудня 2024 року).
Південним міжрегіональним головним управлінням Держпродспоживслужби з початку грудня на державному кордоні оформлено документи на експорт майже 228 т мороженої курятини.
Війна між Україною та рф призвела до зростання кількості спорів у сфері експорту аграрної продукції з України. Деякі з цих причин, такі як неналежне функціонування «зернової угоди», вже в минулому, а деякі (наприклад, санкції та проблеми з оформленням митних декларацій) залишаються викликом для трейдерів та продовжують породжувати нові спори.
Основним покупцем української кукурудзи стала Туреччина.
Туреччина станом на початок грудня повністю використала свою квоту на імпорт кукурудзи обсягом 1 млн тонн.
На європейському ринку органічного білка спостерігається стабільний попит на бобові культури, що пояснюється зростанням переходу на рослинне харчування. Водночас європейські споживачі воліють купувати зернобобові, вирощені у Європі, а не в Азії.
Ключові імпортери агропродукції в Азії — Китай, Індонезія та Туреччина.
Туреччина обнулила мито на імпорт насіння соняшнику в межах тарифної квоти, визначеної для використання до врожаю 2025 року.
Несприятливі погодно-кліматичні умови, які спричиняли значні періоди тривалої спеки та надмірної вологи, а також температурні коливання, розвиток і поширення хвороб призвели до погіршення врожаю картоплі та зменшення його обсягів. Тому Україна потребує імпорту.
Туреччина у 2024/25 МР імпортує 6,5 млн т пшениці, що на 31% нижче результату попереднього сезону, тоді як імпорт кукурудзи скоротиться до 2,1 млн т.
Україна у жовтні поточного року експортувала рекордний місячний обсяг соєвих бобів — 675 тис. т, що майже в 3 рази перевищило показник вересня та на 20% — попередній максимум (561,5 тис. т у жовтні 2019 року).
Україна та Туреччина працюють над уникненням простоїв суден, які транспортують зерно.