Туреччина

Балкер Panormitis з краденим українським зерном, який відмовилися розвантажувати в ізраїльському порту Хайфи, прибув до турецького порту Іскендерун.

Український експорт кукурудзи за перший тиждень травня має чітку географічну концентрацію. Туреччина продовжує забирати майже третину обсягу, далі йдуть країни ЄС і Середземномор’я. Така структура зберігає для України роль постачальника на ближні ринки з короткою логістикою, тоді як конкуренція з Аргентиною та Бразилією сильніше відчувається на дальніх напрямках.

Рішення Туреччини відкрити квоту на 3 млн т кукурудзи зі ставкою 5% суттєво змінило ринок.

Балкер Irtysh (IMO: 9664976) прибув на розвантаження в порт Самсун (Туреччина) з 33 тис. т пшениці, вивезеної з окупованих територій України.

Туреччина 20 квітня 2026 року відкриває імпортну квоту на кукурудзу обсягом 3 млн т зі зниженим імпортним митом у розмірі 5%.

російська компанія «Ніка» протягом 2023-2024 років відправила до Туреччини понад 54 тис. т пшениці із захопленого росіянами Маріуполя.

У Туреччині в агропарку у місті Кайсері запускають нову геотермальну теплицю площею 40 тис. м², яка вироблятиме близько 2,5 тис. т томатів на рік. Основним напрямком збуту визначено європейський ринок.

Туреччина стала найбільшим покупцем української кукурудзи, імпортувавши 733 тис. т, що становить майже 38% загального експорту цієї культури.

Країни Європейського Союзу у 2025 році продовжили домінувати в рейтингу основних споживачів української агропродукції у світі.

Український ринок сої продовжує отримувати підтримку від глобальної кон’юнктури, зокрема через активні закупівлі нового врожаю Бразилії з боку Китаю та подальший імпорт американської сої.

Україна у найближчі п’ять років має шанси повністю замістити імпорт фундука завдяки розширенню площ промислових садів і зростанню власного виробництва.

Туреччина 9 лютого 2026 року ввела заборону на експорт курятини, що може негативно вплинути на імпорт кормових інгредієнтів.

Виробництво ячменю в Туреччині у 2025/26 МР знизилося до 6,1 млн т, що призвело до різкого зростання імпорту, особливо з росії та України, а попит на український ячмінь у Туреччині зріс у 6 разів порівняно з минулим сезоном.

Виробництво зернових культур 2025 року в Туреччині скоротилося на 12,3% порівняно з попереднім роком і склало приблизно 34,2 млн т.

Імпорт харчових яєць до Польщі упродовж перших дев’яти місяців 2025 року зріс майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнув 25,4 тис. т.

Експорт ячменю з України у липні – листопаді становив 1,2 млн т, що на 37% поступається відвантаженням за аналогічний період 2024/25 МР і становить 46% прогнозованого експортного потенціалу зернової.

Найбільші гравці світового ринку бобових цього року зібралися на AgroFood Summit у Туреччині. Мерсін як місце зустрічі обрали не випадково, адже в цьому місті знаходиться понад 70% турецької промисловості з переробки бобових культур, а це понад 250 компаній.

У межах міжнародної конференції AgroFood Summit 2025 у Мерсіні (Туреччина) її учасники, зокрема і українські виробники, відвідали логістичний хаб, який входить в 20-ку найбільших контейнерних портів світу — Mersin International Port (MIP).

Україна відіграє важливу роль на світовому ринку бобових, особливо це стосується виробництва жовтого гороху. Але через війну в країні є певне сповільнення зростання обсягів виробництва.

Незвично суха погода знизить виробництво пшениці та ячменю в Туреччині у 2025-26 роках, що призведе до збільшення імпорту.