У липні відбувається літ одного з найнебезпечніших шкідників кукурудзи — стеблових метеликів. Як правило, він збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою, то ж, аграріям час моніторити посіви та проводити інсектицидний захист.
Лущильник SWIFTERDISC XO 6000 F від BEDNAR цього року за рекомендаціями фахівців компанії «Агроресурс» купили в ФГ «Теолинське» на Черкащині.
Погодні умови сьогодні негативно впливають на майбутній урожай української кукурудзи та соняшника. Можливе повторення 2020 року, коли врожай цих культур через засуху скоротився на 35%.
На ранні зернові спека не встигла вплинути, урожай сформувався не менше минулорічного. Спека більше впливає на пізні культури, насамперед кукурудзу, очікування щодо якої на початку сезону були досить оптимістичні. Зараз кукурудза знаходиться на дуже вразливому етапі розвитку, коли потреба у волозі максимальна.
Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.
Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.
Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.
Аргентина готує постачання кукурудзи до Китаю, які стануть першими за 15 років.
В Черкаській області є випадки враження кукурудзи попелицею. Висока її кількість може призвести до знебарвлення, пожовтіння та підсихання листя, затримки росту рослин, пошкодження качанів грибком і, як, наслідок, суттєвого зменшення врожаю.
Кукурудза за своєю фізіологію росте кущем, а одне стебло — це заслуга кропіткої роботи селекціонерів. Пасинки це звичайна реакція рослини на зовнішні фактори, які певною мірою і спричиняють «повернення до батьківської фізіології — кущової рослини».
Насичення сівозміни кукурудзою в попередні роки та мінімізація інтегрованого захисту призводять до збільшення втрат урожайності культури насамперед від шкідників. За різними даними, втрати урожаю від шкідників можуть становити від 12 до 25%.
Як і в попередні роки, в Україні найбільші посівні площі займають три зернові культури — пшениця, кукурудза, ячмінь і три олійні — соняшник, соя, ріпак.
Наразі в Україні спостерігається дефіцит електроенергії, але її можна отримувати шляхом переробки кукурудзи на біогаз.
Кукурудза посідає провідне місце серед найважливіших зернових культур. Тільки 2023 року обсяг її світового виробництва становив близько 1,2 млрд т. Водночас Україні торік, попри складну політичну та логістичну ситуацію, вдалося експортувати зерна на суму більше $5 млрд, що продовжує залишати кукурудзу основною культурою для вирощування.
Порівняно з минулим роком аграрії не відчули суттєвих змін у вартості весняної посівної. Хоча посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин цьогоріч дещо зменшилися в ціні, але фінансового полегшення сільгоспвиробникам це не принесло, адже значно зросли витрати у частині дизпалива, орендна плата збільшилася в середньому на 13%.
Триває заповнення заявок на участь у програмі допомоги українським фермерам від компанії Elicit Plant за підтримки Франції. У межах підтримки компанія надасть 20 тис. л препарату Best-a та EliSun-a фермерам з усіх областей України.
Доки триває дія фунгіцидного протруйника, посіви соняшника та сої в безпеці. Та надалі аграріям доведеться докласти зусиль, щоб вберегти їх від потенційних втрат майбутнього рівня врожайності.
Компанія Elicit Plant за підтримки Франції започатковує в Україні широку програму допомоги фермерам. Оскільки 2024 рік очікується спекотним і сухим, продукти на основі фітостеролів можуть допомогти аграріям зберегти врожайність кукурудзи, сої та соняшнику.
В Україні сформована думка, ніби єдино доступними інструментами держави для підтримки аграріїв є пільгові кредитні програми чи субсидії. Насправді агросектор потребує інших форм підтримки з боку держави, а саме — допомоги з довгостроковим плануванням посівної та логістичної кампаній.
На українському ринку фуражної кукурудзи продовжує домінувати підвищувальна цінова динаміка.