кукурудза

Уже протягом 10 днів відмічається літ кукурудзяного метелика, яйцекладка, і вже є гусінь 1 та 2 віку. У цей період потрібно застосовувати правильні інсектициди.

Наступними тижнями стане зрозуміліше, який очікується врожай кукурудзи, але аналітики вже говорять про зниження прогнозу по Західній Європі, передусім по Франції та Іспанії. Тим часом українське експортне завдання по кукурудзі може бути просто рекордним з початку повномасштабного вторгнення.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині раніше добре заробляли на квасолі, а вже два роки поспіль ціна на цю культуру знижується. Порівняно з бобовими та соєю ціна на квасолю була вдвічі вищою, сьогодні вона не зовсім приваблива.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 червня 2026 року становили 9,5 млн т, що майже на 4 млн т більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Торговельна активність пожвавилась наприкінці червня на чорноморському ринку. Фрахтувальники дедалі активніше запитують індикативні ставки на липневі відвантаження, тоді як судновласники підвищують свої цінові очікування.

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.

Експортний попит на українську кукурудзу залишається слабким, хоча учасники ринку очікували його активізації в період дії безмитної квоти на постачання до Туреччини, яка діє до 31 липня.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Присутність України на ринку Європи в категорії gluten-free чи органічної безглютенової продукції дуже мала, хоча це доволі перспективний напрям. Можливе збільшення постачання на міжнародні ринки вівса, льону, гречки, пшона, кукурудзи та продуктів їх переробки — борошна, пасти, снеків, висівок.

Крапельне наземне зрошення у фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині використовували з 2011 року. Відновили його після деокупації.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Україна зберігає роль одного з ключових постачальників зерна на світовому ринку. В 2025/26 маркетинговому році, за попередніми оцінками, країна може експортувати близько 14 млн т пшениці, 25 млн т кукурудзи та 1,52 млн т ячменю. Це орієнтовно 6%, 12% і 4% світового експорту вказаних культур відповідно.

Погода диктує умови агровиробникам, і навіть технології не встигають розвиватися за змінами клімату. Аграрії змушені оновлювати парк техніки під нові умови та збільшувати її потужність.

Хвощ польовий — це один із шкодочинних об’єктів, який останніми роками поширюється на українських полях.

Минулого тижня в Україні спостерігалося подальше зниження цін на ринку фуражної кукурудзи. Тиск на ціни продовжує чинити відповідна ситуація на експортному ринку.

Агросезон-2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости. Водночас стратегія гербіцидного контролю на культурі останніми роками змінюється й потребує від аграрія пильності та посилених захисних заходів.

Потенційні інвестори розглядають можливість будівництва заводу з глибокої переробки кукурудзи та сонячної електростанції потужністю 5 МВт в індустріальному парку «Носівські господарства» на Чернігівщині.

Кампанія з висіву пізніх ярих культур перебуває на фінальному етапі, а темпи посівної поступово знижуються.

Сільськогосподарські підприємства Вінницької області продовжують посівну кампанію ярих культур. Станом на 18 травня 2026 року ярі зернові та зернобобові посіяно на 333,5 тис. га, що становить 69,2% від прогнозованих площ.