кукурудза

Останніми роками саме запаси продуктивної вологи грають ключову роль у плануванні як гібридного складу кукурудзи (група стиглості), так і норми висіву безпосередньо по кожному полю, враховуючи попередник, обробіток ґрунту та строки сівби.

ГК «Агрейн» цього сезону збільшила площу під озиму пшеницю в середньому на 6% проти минулих років, проте зменшила площу кукурудзи. Однак кукурудза залишається основною культурою в структурі посівних площ.

Найбільш ефективним у контролі бур’янів під час вегетації культури поряд із механічним чи ручним прополюванням є застосування страхових гербіцидів.

Минулого року багато господарств вчасно зорієнтувалися і змінили гібридний склад на ранню групу стиглості, й цього року така тенденція зберігається.

У нинішніх умовах Kernel робить ставку на олійні, і соняшник залишається стратегічною для компанії культурою. Також у планах — нарощення обсягів посівів сої. Водночас, зважаючи на логістичні ризики та кризу енергоресурсів, компанія скоротить посіви кукурудзи.

Брокерська компанія Spike Brokers працювала до війни більше в напрямку українських морських портів, але в березні 2022 року ринок вимагав переорієнтації в інші напрямки та пошук нових ринків збуту агропродукції. Нові виклики повністю змінили географію роботи компанії і змусили переключитися більше на експорт до Європи.

З минулого сезону Україна має перехідні залишки кукурудзи на рівні близько 8 млн т, ще 27 млн т було зібрано в 2022/23 році, що разом складає близько 35 млн т.

На Рівненщині стартувала весняна посівна. У 2023 році планують засіяти близько 437 тис. га. Особливий акцент буде робитися на овочі та експортно орієнтовані культури.

У межах ініціативи USAID AGRI-Україна 6,3 тисячі господарств відібрано для отримання добрив та 1211 господарств — для отримання насіння соняшнику. Близько 700 господарств було відібрано для отримання насіння кукурудзи від компанії «Байєр Україна», яка долучилася до ініціативи USAID AGRI-Україна.

У березні очікується низький експорт через перегляд угоди про продовження зернового коридору. Щоб справитись із надлишками зернових, ринок трансформується.

Попри розпочату росією повномасштабну війну, аграрії України минулого року зібрали непоганий врожай — практично 54 млн зернових, що ще 10-12 років тому вважалося майже рекордним значенням.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Низька активність трейдерів у закупівлі зерна у портах суттєво знизила активність залізничних відвантажень в напрямку портів. Ставки перевезення поступово знижуються. За всіма ознаками, цей тренд збережеться у найближчий місяць.

Аргентинський консорціум сільськогосподарських компаній CREA скоротив оцінку врожаю сої на 2022/23 рр. на 37,6%, а урожаю кукурудзи — на 30% через вплив історичної посухи та морозу в середині літа.

Усі кластери ІМК завершили обмолот кукурудзи на початку березня. Останніми жнива-2022 завершували на Сумщині.

Компанія «Агротрейд» завершила обмолот кукурудзи.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.

Ціни на сушіння зерна в 2022 році зросли на 50% у порівнянні з 2021-м. У 21/22 МР елеватори поступово підвищували ціни з 90 до 180 грн за тонно-відсоток, але цього року вартість восени одразу збільшилась до 200-250 грн.

З початку війни завдання для агрономів залишилося незмінним — виростити максимальний і якісний урожай, але з меншими затратами і низкою факторів, які сповільнюють виробничі процеси та скорочують час для прийняття рішень.