Як визначити потребу в мінеральних добривах для кукурудзи

22 квітня 2022, 06:25 2546

Поряд із забезпеченням ґрунтових умов для росту і розвитку рослин кукурудзи значну роль відіграє постачання її елементами живлення.

Кукурудза формує велику кількість біомаси, тому має підвищену потребу (порівняно з іншими зерновими культурами) в елементах живлення, особливо азоті.

Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group

Внаслідок біологічних особливостей росту в кукурудзи специфічні вимоги до поживних речовин. Перші два місяці вона росте дуже повільно. У цей період слід підтримувати забезпечення поживними речовинами у верхніх шарах ґрунту, де розміщуються корені молодих рослин. Пізніше кукурудза може використовувати поживні речовини з глибших шарів ґрунту.

До фази 8 листків (ВВСН18) кукурудза поглинає незначну частину потрібних елементів живлення: 2% азоту, 1% фосфору та 4% калію. Максимальна кількість поживних речовин буде засвоєна у період від викидання волоті (ВВСН51) до 3-4 тижнів після цвітіння (ВВСН7071).

У цей період поглинається 70-80% від загальної потреби. Поглинання азоту й фосфору продовжується ще у фазу дозрівання зерна, тоді як поглинання калію вже завершено. Загальний виніс елементів живлення на формування 1 т зерна і відповідної кількості побічної продукції наведено у табл. 1.

Отже, забезпечення елементами живлення має відповідати потребам культури у конкрет ний період росту й розвитку. Це важливо також і з боку економічної ефективності (окупності) внесених добрив та екологічної безпеки (вимивання азоту).

Для визначення потреби в мінеральних добривах необхідно провести:

розрахунок виносу елементів живлення на запланований урожай;
облік вмісту поживних речовин у ґрунті.

Водночас слід розрізняти потребу кукурудзи в елементах живлення та мінеральних добривах. Розраховують потребу в мінеральних добривах балансовим методом.

Фосфорно-калійні добрива часто вносяться з осені під основний обробіток ґрунту. Важливим є їхнє рівномірне перемішування з ґрунтом (особливо фосфорних), оскільки іони фосфору дуже малорухомі в ґрунті. Іони калію, навпаки, є дуже рухомими, тож у регіонах, де існує загроза промивання, його краще вносити весною до посіву.

Коренева система молодих рослин слаборозвинена й за слабо прогрітого ґрунту (ранній посів) чи холодної погоди погано засвоює фосфор, хоча потреба в ньому в цей період дуже велика. Тому ефективним є внесення доступних сполук фосфору саме в цей період. Вносять його в різний спосіб: у рядок при посіві, нижче на 5 см і вбік на 5 см від рядка водночас із сівбою, за підживлення рідкими формами.

Кукурудза відчуває збільшену потребу в калії, який підвищує її стійкість проти полягання, проти кореневих та стеблових гнилей та покращує посухостійкість. Основну норму калійних добрив слід вносити під основне удобрення з осені, особливо хлоровмісні добрива (за винятком регіонів, де існує загроза їх промивання). У такому разі слід використовувати безхлорні добрива навесні перед посівом. Удобрення азотом потребує найбільшої уваги: з одного боку це загальна висока потреба, з іншого — період максимального його споживання, коли внесення обмежується висотою рослин та ризиком нестачі вологи у верхньому шарі ґрунту.

Тому ще більшого значення набуває підготовка ґрунту під кукурудзу для забезпечення потужного розвитку кореневої системи, яка своєю чергою гарантуватиме поглинання азоту з глибоких (понад 1,5 м) горизонтів. Таке поєднання зменшить втрати азоту від промивання і, як наслідок, підвищить ефективність азотних добрив.

Азотні добрива містять різні форми азоту: нітратну, амонійну та амідну. Коренева система рослин здатна поглинати лише нітратну та амонійну форми. Проте амонійна форма азоту краще поглинається рослинами на лужних ґрунтах, тоді як нітратна форма ліпше засвоюється на кислих ґрунтах, що слід врахувати при виборі добрив.

Амідна форма взагалі не поглинається кореневою системою і потребує перетворення в ґрунті (нітрифікації) до нітратної форми, аби стати доступною для рослин, що дає певний запас часу — відтермінування використання.

Отже, використання нітратної або амонійної форми азотних добрив на початкових етапах розвитку кукурудзи буде недоцільним. Ефективнішим стане поєднання нітратного або амонійного азоту 15-20% з амідним азотом 80-85% від загальної потреби. За наявності технічної можливості можна провести прикореневе підживлення азотними добривами.

Крім макроелементів, кукурудза має високу потребу в цинку й марганці, середню — в міді та борі. Дефіцит мікроелементів виникає через їх нестачу в ґрунті або недоступність наявних форм (частіше). Нестачу визначають за допомогою листової діагностики. Підживлення мікроелементами проводять за потребою або ж на випередження (найкраще — у фази ВВСН1318) як однокомпонентними, так і комплексними мікродобривами.

AgroPortal.ua за матеріалами LNZ Group