У агросезоні-2023, коли на часі тотальна економія коштів, правильний розподіл усіх ресурсів і отримання максимального врожаю, актуальним є вчасне коригування технології вирощування стратегічно важливих культур, зокрема їх системи захисту, що кардинально впливає на результат.
На Полтавщині знаходиться одне з найунікальніших господарств України, де вирощують насіннєву кукурудзу, моркву для виробництва хрустких снеків «Маркішка», картоплю Baby Lou та коріандр. А ще саме тут зосереджений один із центрів точного землеробства, адже на базі підприємства «Полтава сад» часто збираються провідні фахівці ресурсних компаній, експерти з точного землеробства та аграрії, які впроваджують інноваційні рішення на своїх полях.
Полігон аграрних інновацій Digital Field знову відкрив двері сільгоспвиробникам, заклавши 150 варіантів дослідів та засіявши понад 30 га різними гібридами соняшнику та кукурудзи. В епіцентрі уваги — точний посів насіння, раціональні рішення застосування рідких азотних і комплексних стартових добрив та біопрепаратів, а також усе необхідне для їхнього ефективного використання — елементи точного землеробства та діджитал-рішення.
Через платформу FARMERHOOD, де фермери з усього світу, міжнародні компанії, благодійні організації надають адресну безповоротну допомогу українським аграріям, можна отримати безкоштовний агрономічний супровід від компанії AgriLab.
Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.
Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним.
Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.
Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.
Війна наносить ґрунтам України шкоду, яка матиме довготривалий характер. Велика територія земель буде непридатною для використання в сільському господарстві через величезну кількість вирв, тонн металобрухту і канцерогенного сміття, забруднення важкими металами та хімічними речовинами. Але є рішення, які можуть якщо не врятувати ситуацію, то принаймні зменшити удар.
З 1 жовтня аграрії мають можливість провести комплексну агродіагностику поля в обмін на зерно. Еквівалент вартості — приблизно 30 кг соняшнику з гектара чи 100 кг/га кукурудзи.
Фахівці відмічають зростання інтересу аграріїв до digital-застосунків. За допомогою Croptical (платформи для супутникового моніторингу і аналізу погодних даних від EartDayliAnalytics) сільгоспвиробники опрацьовують уже понад 500 тис. га у різних регіонах країни. Водночас «новинки» впровадили і зовсім невеликі фермерські господарства та навіть ті аграрії, які були впевнені, що вся ця цифровізація — не для них.
Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.
Тисячі гектарів українських земель зазнанали бомбардувань під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. А ще сотні тисяч гектарів окупанти спалили разом з урожаєм. Це ті пошкодження, які видно візуально, але є ще й хімічний аспект, адже кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення ґрунту. Для природного відновлення земельних ресурсів від окремих забруднень необхідно сотні років.
Компанія AgriLab відкриває українським аграріям безкоштовний доступ до цифрових рішень Agriquest, Croptical, Farmsat. З їхньою допомогою фермери зможуть заощадити ресурси під час посівної та на інших етапах виробництва.
Українським аграріям відкривають безкоштовний доступ до інструментів супутникового моніторингу полів та точного землеробства разом із супроводом.
Аграрії зараз – як у казці. У тій, де «наліво підеш – коня втратиш. Направо підеш – себе загубиш». Саме так виглядає теперішня ситуація з добривами та іншими ресурсами. Який шлях обирають агровиробники?
За прогнозами науковців, до 2050 р. за тих кліматичних умов, що спостерігаються зараз, урожайність кукурудзи буде суттєво знижуватися — орієнтовно до 30%. Натомість ареал вирощування озимої пшениці збільшуватиметься.
Сівозміна — найбільш ефективний метод боротьби з соняшниковим вовчком.
Погіршення характеристик ґрунту аграрії відчувають одразу за економічними показниками, коли починають отримувати менші прибутки.
Найдешевше — внести безводний аміак восени, та для того, щоб застосування будь-якого елементу живлення було ефективним, його слід давати тоді, коли він потрібен культурі.