Зберігання картоплі залежить від багатьох факторів: у яких умовах її заклали, як швидко просушили, яка автоматика працює, чи виводиться вуглекислий газ із камери, чи є датчики вуглецю… Це як різниця між «Жигулі» та «Тойота». Загалом сучасні сховища дозволяють зберігати картоплю протягом 9 місяців. Картопляний бізнес без сховища — це бабусині забавки. Професійне картоплярство — це насамперед сховища. Якщо немає де зберігати насіння картоплі, врожай, то не можна розподіляти його реалізацію. Тоді аграрій має десь купити насіння, виростити, зібрати врожай і вже у вересні, коли ціна нижча собівартості, все продати.
Сховища як основа картоплярства: виробники заходять у проєкти зі зберігання
30 січня 2025, 05:58 2673
Наявність сховищ суттєво впливає на ціни та стабілізацію вітчизняного картопляного ринку, адже дозволяє рівномірно реалізовувати врожай. Що більше сховище, то менше витрат на тонну зберігання. Тому акцент і підтримка в будівництві сховищ мають бути на великих господарствах або ж об'єднаннях, стимулом для яких є переробка.
Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua розповів голова ФГ «Аделаїда» Сергій Рибалко. Підприємство релоковане, тож частина сховищ залишилася на окупованій території.
Зараз у ФГ є чотири сховища: одне модернізоване (використовується для насіннєвого матеріалу) та три нових (одне контейнерного зберігання на 5 тис. т, два — підлогового зберігання). Загальні потужності зі зберігання складають 18,5 тис. т. Поки що цього вистачає, але підприємство планує розширюватися.
За словами Сергія Рибалка, підлогове сховище з примусовою вентиляцією є більш сучасним, економічним і ефективним. Без холоду та з дуже спрощеною вентиляцією картопля зберігається набагато гірше.
Сергій Рибалко, голова ФГ «Аделаїда»
Україні не вистачає сховищ на 1 млн тонн
Загалом по Україні професійних сховищ дуже мало — приблизно на 300 тис. т. Тоді як фактична потреба складає 1 млн 300 тис. т. Крім того, що відсутність сховищ дестабілізує ринок і спричиняє значні коливання ціни (у вересні – жовтні ціни падають, потім починають зростати), це гальмує розвиток переробки.
Сергій Рибалко, голова ФГ «Аделаїда»
У нас абсолютно не розвинена переробка, і в цьому питанні ми відстаємо від усього світу. Згідно зі статистичними даними, в Україні переробляється не більше 1% картоплі. У Бельгії на переробку йде 80-85% валу картоплі. Щоб працювала переробка, потрібна сировина, а сировина потрібна цілий рік, тому і необхідні сховища.
Розрахунок вартості сховища
Тип сховища | Загальна місткість | Вартість будівництва з обладнанням на 1 тис. т картоплі |
підлогове | 10 тис. т | 12,5 млн грн |
контейнерне | 8 тис. т | 16 млн грн |
контейнерне | 3 тис. т | 20 млн грн |
За даними УАВК
Будівництво нового підлогового сховища на 10 тис. т картоплі коштує близько 12,5 млн грн на 1 тис. т зберігання. Контейнерний тип такого ж розміру вмістить 8 тис. т і коштуватиме близько 16 млн грн на 1 тис. т. Якщо ж контейнерне сховище на 3 тис. т, то вартість зростає до 20 млн грн.
Що більше сховище, то вища його ефективність, і менша собівартість будівництва на 1 тис. т зберігання, вона одразу скорочується вдвічі. Тобто підлогове зберігання 10 тис. т і більше картоплі набагато дешевше, ніж контейнерне зберігання 3 тис. т.
Сергій Рибалко, голова ФГ «Аделаїда»
Лише промислове виробництво зможе забезпечити країну і свіжою картоплею, і сировиною для переробки. Ефективність такого картоплярства значно вище дрібного. До прикладу: 3% картопляних господарств Європи виробляють 58% валового збору цього овочу. Тож майбутнє не за мільйоном дрібних виробників, які виробляють 10% усієї картоплі, а за тими трьома відсотками. Товарне виробництво картоплі може бути і на 5 га, і на 10 га, і навіть на 2-3 га, як то було на Херсонщині, де на 3 га люди збирали по два врожаї — до 100 т картоплі. Але весь цей обсяг продавався на ринках — це і є товарне виробництво картоплі.
На думку керівника фермерського господарства, стимулювати варто саме товарне виробництво, а дрібним (до 10 га) чи середнім (до 50 га) фермерам слід об'єднуватися в кластери навколо переробки, сортувальних, пакувальних ліній. Тоді можна буде сформувати більші партії, й ефективність зростатиме.
Зараз в Україні є переробка картоплі на крохмаль і чипси, але виростити чипсову картоплю малий і навіть середній фермер, на жаль, не може. Виробництво картоплі фрі відсутнє взагалі, її імпортують із Польщі та Бельгії.
«Допоки будуть лозунги з підтримки дрібних виробників, доти імпортуватимемо картоплю з Європи й раз на 5 років будемо залишатися без картоплі. Потрібно психологічно змінити ставлення до бізнесу, зокрема сільськогосподарського. Допомога дрібним — це вода у пісок. Це не означає, що варто допомагати великим і багатим підприємствам, максимальна увага повинна бути на концентрації виробництва навколо доробки та переробки. Потрібні умови, щоб середні та малі почали зростати до рівня великого, професійного й ефективного», — говорить Сергій Рибалко.
Знайти гроші на розвиток картоплярства можливо, вважає голова ФГ «Аделаїда»: «Включіть до програми «5-7-9%» будівництво картопле- та овочесховищ! Це суттєво підштовхнуло би будівництво сховищ в Україні. Ми рахували: для того, щоб за рік будувати сховищ на 100 тис. т, потрібно компенсувати близько 100 млн грн відсотків за пільговими кредитами. Це невелика частка від загального компенсаційного фонду, що становить 22 млрд грн».
До повномасштабного вторгнення діяла програма компенсації вартості будівництва і реконструкції переробних підприємств до 40%.
«Переробники є рушіями галузі. В Україні перші професійні картопляні господарства з'явилися тоді, коли побудували чипсовий завод. Зрозуміло, зараз державі складно знайти кошти, але їх все ж виділяють для критичних галузей, і переробка картоплі належить саме до таких. Ми повинні перестати імпортувати картоплю та продукти її переробки», — вважає Сергій Рибалко.
Вода та сховища — два ключових фактори для розвитку професійного картоплярства
У ФГ «Аделаїда» вирощують насіннєву, чипсову та товарну картоплю на площі 480 га. На наступний рік планують розширення до 700 га, оскільки переробка потребує збільшення кількості сировини.
«Усе дуже залежить від води, адже вирощувати картоплю без зрошення неможливо. Важливо завершити меліоративну реформу. Вода та сховища — два ключових фактори. Тоді ми зможемо розвивати професійне картоплярство», — переконаний Сергій Рибалко.
На відміну від минулого року запаси води у метровому шарі ґрунту станом на кінець січня мінімальні. «Води немає взагалі, її потрібно закривати, накопичувати. Суспільство часто орієнтується на псевдоекологів, що закликають не затримувати воду. Але підрив Каховського водосховища позбавив нас 25% запасів прісної води, її зараз потрібно накопичувати», — додає аграрій.
Нові гравці й нове перенасичення
Насіннєвого матеріалу для власних потреб у господарстві вистачає. А насіннєву бульбу для фермерів продали ще до початку нового року.
«Активність картоплярів висока, цього року з'явиться багато нових гравців, площі зростатимуть. Але це тягне за собою ризики ринку, він буде перенасичений. Хто не має сховищ, у вересні знову продаватиме картоплю за безцінь. Наступником профіциту буде очікуваний дефіцит, потім знову почнеться зростання», — підсумував Сергій Рибалко.
Картопля під реалізацію
ТОВ «Агріко Україна» займається картоплярством з 2007 року на близько 100 га в Київській та Чернігівській областях. Основний напрям — насіннєва картопля. У 2018 році розпочалася співпраця з мережами щодо вирощування столової картоплі на близько 50 га на Київщині для постачання в супермаркети Києва.
«У нас небагато землі, близько 600 га. Це невелике господарство, але сумарно ми вирощуємо 150 га картоплі щороку. Ґрунти легкі, піщані. Це впливає на умови вирощування, оскільки вода в цих ґрунтах не затримується. Тому полив дуже важливий. На частині площ ми використовуємо краплинне зрошення, завдяки чому досягаємо кращої врожайності та вищої якості. По насіннєвій бульбі середня врожайність близько 30 т/га, по столовій — 45-48 т/га», — розповідає директор «Агріко Україна» Микола Гордійчук.
Минулого року в господарстві реалізували два проєкти. Перший — реконструкція старого сховища: його утеплили зсередини сендвіч-панелями та установили систему вентиляції.
Ми хотіли продовжити сезон реалізації картоплі. Раніше та частина врожаю, що не поміщалася у сховище, продавалася прямо з поля, за нижчою ціною», — пояснює він.
Спільно з нідерландськими партнерами «Агріко Україна» також реалізує проєкт зі збільшення виробництва насіннєвої картоплі у Чернігівській області. У межах ініціативи було побудоване нове сховище на 1000 т контейнерного зберігання.
«Крім комерційної мети, це забезпечення продовольчої безпеки України в умовах війни. Сьогодні існує дефіцит як столової картоплі, так і насіннєвої, тому вирішили наростити обсяг, а для цього потрібно було зберігання», — зазначає Микола Гордійчук.
Микола Гордійчук, директор «Агріко Україна»
Крім комерційної мети, це забезпечення продовольчої безпеки України в умовах війни. Сьогодні існує дефіцит як столової картоплі, так і насіннєвої, тому вирішили наростити обсяг, а для цього потрібно було зберігання.
Розмір контейнера 1,6 х 1,2 м. У камері 800 контейнерів, вони складаються по 5 штук, тож камера для зберігання має площу 540 кв. м, сервісна зона для сортування займає ще одне приміщення — 320 кв. м.
Для столової картоплі використовується лише система вентиляції (Van Dijk, Нідерланди), а для насіннєвої — до технології примусової вентиляції додається охолодження (Omnivent, Польща). «Ми маємо досвід роботи з різними компаніями на ринку України, і це було найкраще співвідношення ціни та якості», — пояснюють свій вибір в «Агріко Україна».
Сховища дозволять збільшити період зберігання з вересня по 30 квітня, більш рівномірно реалізовувати продукцію впродовж сезону й отримувати вищу середню ціну, особливо за столову картоплю.
Програми для картоплярів
Реконструкція старого приміщення складу тривала близько трьох місяців, а будівництво нового сховища — 6 місяців.
Микола Гордійчук, директор «Агріко Україна»
Для реконструкції використовували кредити за програмою «5-7-9%». Завдяки цій програмі ми фактично купили старе приміщення, а вже його ремонт здійснювали власними силами. Для будівництва нового сховища скористались програмою підтримки розвитку насінництва картоплі уряду Нідерландів, що була оголошена 2023 року в межах Ukraine Partnership Facility. Ця програма передбачає як зростання площ під посадку, так і збільшення обсягів зберігання.
Площі під картоплею в «Агріко Україна» не збільшуватимуть, натомість планують підвищити ефективність шляхом розширення поливу.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
