ФІНАЛ. Неймовірні села України 2018: Крилос
Існує кілька версій щодо походження назви: 1) від слів «крило» і «ліс»: нібито Княжа гора була своєрідним крилом Галича, яке впиралося у лісовий масив; 2) від слова «критися»: у густому лісі місцеві ховалися від ворогів; 3) від грецького слова «клірос» — собор духовенства; 4) від назви однойменного релігійного кварталу давнього Галича.
Та яким не було б походження, саме тут — у Крилосі — у Середньовіччі була столиця Галицько-Волинської держави з фортецею, монастирями, ровами, валами.
На це вказує фундамент кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці, де знайдено саркофаг з останками князя Ярослава Осмомисла. Саме з його ім’ям пов’язані зміцнення та розбудова Галицької Русі. У соборі відбувалися урочисті церемонії інтронізації галицьких князів, які отримували титул королів.
Розміри фундаменту Успенського собору вказують на те, що у ХІІ ст. він був одним із найбільших у Європі християнських храмів, а у Київській Русі поступався Софійському собору та Десятинній церкві.
Серед інших історичних пам’яток — стародавні Успенська церква (XVI ст.) та каплиця (XV ст.), курган «Галичина Могила», Митрополичі палати, вали.
Успенська церква відбудовувалася двічі. Сучасна будівля була зведена ще в ХVІІ ст.; сьогодні її прикрашає розкішний іконостас. У ХVI ст. на румовищах давньоруського храму із залишків його мурів, на яких і сьогодні видно давньоруські графіті, була зведена каплиця св. Василія Великого.
У каплиці збереглися унікальні фрагменти ще літописного Успенського храму: ніша-вівтар та кругле апсидне віконце (люнет).
На найвищій точці Крилоського городища височіє самотній курган — літописна Галичина Могила, відома з ХІІІ ст., у якій, за припущенням Михайла Грушевського, міг бути похований сам засновник Галича.
Сьогодні тут працює музей, де виставлені рештки човна-довбанки, вилучені археологами з Галичиної Могили. В цьому човні за стародавнім, ще дохристиянським звичаєм, ховали знатних руських воїнів.
У ХVІІІ ст. у Крилосі були зведені також Митрополичі палати, які свого часу стали резиденцією митрополита Андрія Шептицького. Сьогодні в будівлі палат діє історичний музей «Давній Галич», ідея створення якого належить власне митрополиту Шептицькому. Мрію владики здійснив у 1937 році український археолог Ярослав Пастернак, який зібрав і виставив в каплиці св. Василія Великого найцікавіші знахідки, що їх він виявив під час розкопок Крилоса. Згодом усі вони відійшли до експозиції сучасного музею.
Центральний оборонний вал княжого Галича тягнувся від краю узбіччя над рікою Луквою до краю яру Мозолевського потоку. Довжина яру становила 624 метри. Вали насипали на попередньо заготовлені дерев’яні конструкції так, щоб зовнішній бік валу і внутрішній бік рову творили похилу площину. На валах розміщували оборонну стіну, оперту на клятв з внутрішнього боку валу. Фортецю сьогодні намагаються активно відбудовувати.
Безцінним осердям Крилосу, яке притягає тисячі прочан зі всієї України, є ікона Крилоської (Галицької) Божої Матері — один із найдавніших українських чудотворних образів.
На початку ХVІІІ ст. були проведені дослідження свідчень про дива зцілення, які відбувалися через молитву перед іконою, проголосивши образ чудотворним. Із того ж часу зародилася традиція прощ до чудотворного Крилоського образу. Цього серпня очікують на 50 тис. прочан з усієї України.
Та не лише історія — головна особливість села. Навколишня природа з видом на простору та плавну річку Лукву (притоку Дністра) не залишить байдужим нікого.
В селі дуже багато затишних місць, де можна відпочити після тривалої прогулянки. Місцеві жителі давно звикли до туристів, тому надзвичайно привітні та гостинні. Відкрився цього року готель, є магазини, кілька ресторанів на вибір, своя аптека, пошта, де можна розрахуватися карткою, медпункт.
У Крилосі також знаходиться національний природний парк з центром реабілітації диких тварин та етнографічним музеєм, де розміщені чотири «мікросела», які демонструють будівлі різних районів Івано-Франківщини.
Побувавши у центрі реабілітації диких тварин, неможливо оминути увагою і музей природи, який розміщений поруч. Ідея його створення зародилася ще під час святкування 1100-річчя Галича у 1998 році. Впродовж цього часу і аж до 2003 року формувались природничі фонди у Національному заповіднику «Давній Галич», а в 2004 році в Музеї історії давнього Галича була відкрита експозиція «Природа Землі Галицької». Вона представляла різні типи природних комплексів, налічувала 199 експонатів (187 видів тварин) і займала площу 48 кв. м.
Тут вирує і соціальне життя: будується нова сучасна школа з садочком, кузня «Брати Фіголі» вражає витворами мистецтва, центральні вулиці освітлені, село газифіковане.
«Бюджет села мізерний, тому ми пишемо гранти, проекти, подаємося на конкурси. Ось диплом «Населений пункт найкращого благоустрою». Власне усе, що зроблено по благоустрою села, це за залучені кошти», — уточнює голова Крилосівської сільської ради Марія Духович.
Активна тут і громада. Пані Марія згадує, як почали проводити вуличне освітлення: люди відгукнулися — рили траншеї, кидали кабель, а вже ті роботи, які потребували спеціалістів, винаймали за кошт виграних проектів.
Є тут і громадська організація «Крилоський оберіг», що об’єднує місцевих малих підприємців, допомагає в організації заходів у селі, надає допомогу одиноким та престарілим жителям села до Різдва та Великодніх свят, підтримує місцеві спортивні команди. Також діє організація «Українська молодь — Христові», яка об’єднує молодих ініціативних місцевих жителів, вони турбуються про екологію, чистоту довкілля, включаються у різні проекти села.
Загалом село Крилос «розкидане» на пагорбах і умовно поділене на чотири частини. Проживає тут 1600 осіб, з яких 370 дітей до 14 років.
Крилосівська сільська рада подала на конкурс заявку на реалізацію бізнес-плану по благоустрою однієї з частин села, зокрема, встановлення вуличного освітлення та дитячого майданчику.
«Протягом останніх декількох років у селі велись роботи з розвитку інфраструктури, що дозволило провести вуличне освітлення майже на всій території Крилоса. Але вулиця Степана Бандери та територія біля спортивного поля до цього часу залишаються неосвітленими, — каже нам голова Крилосівської сільської ради Марія Духович. — Також у селі планується будівництво дитячого майданчика по вулиці Івана Франка, який стане місцем, де діти зможуть проводити свій вільний час».
Усе вказує, що тут постійно думають, як покращити інфраструктуру, як сприяти фізичному та культурному розвитку дітей та молоді, а також людей старшого віку. Ось будується купель, де кожен місцевий, а також подорожній зможе зануритися, що наповнити себе не лише духовною, а й фізичною силою.
Власне ще у давньоруські часи Крилос славився цілющою силою. За кількасот метрів від фундаментів Успенської церкви з-під землі б’ють джерела, одне з яких відоме як Княжа криниця. Ще з давньоруських часів збереглися перекази про цілющу силу води з цього джерела, яке віддавна плекають та вшановують як святе. Сьогодні над Княжою криницею встановлена ротонда з хрестом.
Інша система джерел, сполучена з «місцем Сили», — «Джерело Франциска». До системи «Джерело Франциска» належать сім струмків — канонічне «сполучення Сили Вод». Хоча не завжди можна побачити усі сім. Такі появи, кажуть, лише для добрих людей.
Усім добрим людям, які їхатимуть до Крилоса, варто орієнтуватися на пам’ятник-символ «Меч і Рало» (1985-1987), що височіє на Крилоській горі при дорозі Івано-Франківськ-Галич навпроти Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Пам’ятник споруджено в урочищі Прокаліїв сад — місці, де в княжі часи пролягала перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави.
Місце розташування: Івано-Франківська область, Галицький район, с. Крилос.
Як доїхати: їхати до Івано-Франківська. Автомобілем далі на захід трасою Н09 21 км. Якщо громадським транспортом, то потягом або маршрутним таксі, які проходять через Крилос.
Орієнтована вартість дороги: 600 грн в один бік (Київ-Івано-Франківськ-Крилос).
Фінал Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2018». Голосуємо!