Євгеній Радовенюк: Попри війну та руйнування — і посіємо, і підживимо, і виростимо, і зберемо

01 лютого 2023, 06:20 3473

Посівна під обстрілами, жнива — під постійними загрозами ракетних ударів. Пошкоджений елеватор на Чернігівщині під час обстрілу окупантами мирної інфраструктури та запуск роботи елеватора у Словаччині для налагодження експорту. Це лише частина тих реалій, в яких працює Баришівська зернова компанія Grain Alliance.

Які інвестиції заплановані на 2023 рік, з чим заходить підприємство у посівну та як вдалося справитися з найбільшими викликами у воєнний час, ми поговорили з президентом компанії Євгенієм Радовенюком.

Майже рік в Україні триває повномасштабна війна. Якщо брати глобально по компанії, які найбільші виклики постали з 24 лютого 2022 року, та як вдалося з ними справитися?

Євгеній Радовенюк: Повномасштабне вторгнення серйозно позначилося на нашій роботі, як, власне, і на усій аграрній галузі, а також на житті кожного українця. З перших днів компанія зазнала ударів майже в усіх напрямах діяльності. Насамперед практично припинились усі відвантаження зерна через блокування портів. По-друге — значно зросли ціни на абсолютно всі виробничі складові, на пальне, запчастини, насіння. По-третє — у найскладніший період банки призупинили кредитні програми. До всього цього додалась ще одна дуже важлива проблема — через бойові дії на Чернігівщині та Київщині 10% нашого земельного банку «випало» з виробництва через замінування, пошкодження вибухами та захаращення уламками снарядів. 

Така картина склалася у лютому і березні 2022 року. І все ж найперше, що ми почали робити поряд із вирішенням виробничих проблем, — це піклування про наших працівників і партнерів-орендодавців. Одразу ж після 24 лютого нашим працівникам була виплачена зарплата авансом одразу за кілька місяців, ми не скоротили жодного робочого місця. У березні ми почали виплату орендної плати за землю нашим партнерам-орендодавцям на постраждалих територіях, наперед заплатили усі податки та збори до бюджетів усіх рівнів. Забезпечили роздачу кількох десятків тонн гуманітарної допомоги у селах, де працює підприємство. 

Це все дозволило нам підтримати людей, дати їм упевненість у завтрашньому дні, у міцності підприємства. Думаю, це і стало головною запорукою того, що ми змогли пережити цей складний рік.

Та попри усі ці складнощі, компанія інвестувала в елеватор у Словаччині. Розкажіть, чим продиктоване таке рішення?

Євгеній Радовенюк: Причина, яка продиктувала нам рішення щодо придбання непрацюючого елеватора у Словаччині, зрозуміла кожному агровиробникові — проблеми з логістикою і відвантаженням зерна у 2022 році. У квітні потужності зберігання у місті Чєрна-над-Тисою були придбані, й вже у червні вони прийняли перший вантаж зерна з України

Скільки вдалося перевалити зернових за цей час, і які в основному культури?

Євгеній Радовенюк: За цей час нам вдалося перевалити через нові потужності 120 тис. т зерна. Щодо культур, то вони були різноманітними — і соя, і кукурудза, і пшениця. 

Йдеться про власно вирощене зерно?

Євгеній Радовенюк: Звичайно, головну увагу ми приділили власному зерну, підприємство повинне заробляти гроші для власного розвитку. Та вже у вересні ми почали допомагати агровиробникам, які звертались до нас, доправляти їхнє зерно через наш елеватор до країн Європейського Союзу.

Які плани щодо нарощування пропускної здатності елеватора у Словаччині?

Євгеній Радовенюк: Проєкт модернізації та розширення елеватора у Словаччині передбачає будівництво двох силосів для збільшення потужностей зі зберігання зерна до 40 тис. т, а також улаштування очисного обладнання, аспірацї та автоматизації всього елеватора. Таким чином, елеватор буде спроможним приймати від 400 до 700 тис. т українського зерна на рік (станом на сьогодні орієнтир — 200 тис. т). Цьому також допоможе вагонний парк компанії, який продовжує розширюватись. На лютий 2022 року у власності компанії було 54 вагони-зерновози, до кінця березня 2023 року ця кількість зросте до 240 вагонів.

Скільки плануєте спрямувати коштів надалі у розвиток словацького хабу? 

Євгеній Радовенюк: Приблизно 17 млн євро, в тому числі 10 млн євро від ЄБРР та 7 млн євро від шведських власників підприємства. 

Інвестувати плануєте лише у розширення експорту, чи на меті й інші проєкти?

Євгеній Радовенюк: Політика компанії побудована на адекватному розподілі ресурсів у питанні розвитку. Не можна сказати, що інвестиції направляються лише у галузь елеваторного господарства чи для придбання сільськогосподарської техніки. Так, сьогодні ми маємо кредитування від Європейського банку реконструкції та розвитку у розмірі приблизно 20 млн євро, 6 млн з яких іде на розвиток нашого елеватора у Словаччині, решта спрямовується на розвиток інфраструктури та виробничих потужностей в Україні. У нас інвестиції розподіляються адекватно, залежно від виробничих потреб.

Якщо продовжити тему елеваторів, як перелаштували під воєнну реальність їхню роботу в Україні?

Євгеній Радовенюк: На сьогодні у нас усі елеватори працюють на обробку і зберігання зерна. Сумарна потужність усіх наших підрозділів складає понад 350 тис. т одночасного зберігання у чотирьох областях України: Чернігівській, Полтавській, Київській та Хмельницькій. З початком енергетичного терору агресора наші елеватори були на межі зупинки, це загрожувало великими виробничими проблемами. Та ми ухвалили низку оперативних рішень, вже у другій половині жовтня всі елеваторні потужності були забезпечені імпортними дизельними генераторами сумарною потужністю 6,5 МВт. Незважаючи на оперативність, ми перебрали досить багато брендів-виробників енергетичного обладнання, розглядали різні варіанти пального, рахували економіку. Такий підхід у нас діє в усіх випадках, у випадку будь-якого обладнання та техніки — глибоке вивчення і аналіз. І на сьогодні ми маємо систему, яка, на нашу думку, відповідає нашим щоденним виробничим потребам. Це дало змогу продовжувати роботу компанії навіть в умовах гострого дефіциту електропостачання.

Один із елеваторів компанії – Ніжинський – безпосередньо постраждав через воєнні дії. Як нині працює елеватор, скільки часу знадобилося для його відновлення?

Євгеній Радовенюк: Ніжинський елеватор було пошкоджено під час обстрілу окупантами мирної інфраструктури міста наприкінці березня. Лише у листопаді 2021 року ми відкривали другу чергу будівництва нашого підрозділу. З нами були наші друзі, зокрема посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг і на той момент міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. І от уже навесні елеватор зупинили обстріли. Зокрема, найбільше пошкоджень зазнав великий силос на 15 тис. т зберігання. Дяка Богу, ми уникнули втрат серед працівників, що і тоді, і сьогодні вважаємо найбільшою удачею. Обладнання і споруди можна відновити — як довів нам трохи пізніше колектив Ніжинського елеватора. Консолідована робота наших працівників спільно з фахівцями Державної служби з надзвичайних ситуацій дозволила вже у травні відновити роботу Ніжинського елеватора. У червні підрозділ уже приймав зерно нового врожаю, він успішно працює і сьогодні на збереження і відвантаження збіжжя.

Чи використовували рукави для зберігання зерна?

Євгеній Радовенюк: Цю технологію ми почали практикувати задовго до широкомасштабного вторгнення як технологічну альтернативу зберігання. До цього часу вже ретельно і детально вивчили нюанси цієї справи, і для нас вона стала звичною. Тому я б не сказав, що це для нас була якась новинка.

Якою буде сівозміна у компанії цього сезону, чи зазнала вона змін?

Євгеній Радовенюк: Найголовніше, що хотів би сказати, — посівна у Баришівській зерновій компанії буде. Ми її провели під обстрілами минулої весни. Ми зібрали урожай під постійними загрозами ракетних ударів. І ми будемо працювати далі. Ми вдячні нашим мужнім воїнам, завдяки яким вистояла Україна, завдяки яким звільнили Київщину і Чернігівщину. Це все дозволило нам працювати далі, підтримувати селянські родини, місцеві та державний бюджети. Завдяки нашим злагодженим діям з підрозділами ДСНС вдалося повернути у сівозміну заміновані та забруднені орні землі. 

Ми плануємо, що весь земельний банк компанії буде задіяно у посівній-2023. Три роки тому ми сформували базову сівозміну, якої будемо дотримуватись і надалі, незважаючи на війну і економічну кризу. Основна увага буде зосереджена на наших традиційних культурах — сої та кукурудзі. Співвідношення цих площ у нас десь 40/60. Також встигли засіяти озиминою 5 тис. га. Ми вже скоротили і будемо далі скорочувати площі під соняшником, що допоможе і дотриматись науково обґрунтованої сівозміни, і оптимізувати процеси зберігання та відвантаження урожаю.

У компанії понад 80% займали соя та кукурудза. Чи встигли зібрати кукурудзу, чи залишилася частина на зимове зберігання «на корені» (саме про таке зберігання кажуть, що у зерні можуть сформуватися органічні сполуки, які вражають імунну систему, і це може завдати шкоди репутації українського зерна), і які плани щодо обсягів її вирощування цьогоріч?

Євгеній Радовенюк: Слід зазначити, що жнива-2022 видались дуже нелегкими, це спостерігали всі агровиробники. До кінця жовтня – початку листопада погода просто банально не давала комбайнам зайти у поля. Наші працівники ловили буквально кожну можливість для збору врожаю. Водночас фахівці комерційного відділу здійснили просто титанічну роботу для організації відвантаження збіжжя урожаю 2022-2021 року. Прості цифри — станом на 24 лютого 2022 року на наших елеваторах перебувало ще 127 тис. т зерна, з яких 71 тис. т було продано заздалегідь за форвардними контрактами, і ще 37 тис. т належали нашим партнерам-агровиробникам

Крім цього, було підписано форвардні контракти на реалізацію 30 тис. т збіжжя урожаю 2022 року. Так, завдяки нашим злагодженим діям практично весь цей обсяг було відвантажено, і елеватори зараз активно працюють над обробкою зерна нового врожаю. З приводу так званого зберігання «на корені» — ми не розглядаємо такого варіанту. І якраз саме з причин ураження зерна. Ми дорожимо своєю діловою репутацією, ми європейське підприємство з відповідальним ставленням до партнерів. Тому ми продовжуватимемо жнива, незважаючи на додаткові витрати. І будемо постачати нашим партнерам зерно обумовленої якості.

Які, на вашу думку, головні проблеми весняної посівної?

Євгеній Радовенюк: Головні проблеми посівної 2022 року почалися 24 лютого того ж таки року. Через постійні обстріли нашого кластеру на Чернігівщині, через захаращеність полів, постійні бойові дії початку весни ми так і не змогли засіяти 3 тис. га землі. До цього ще варто додати інтенсивну весну, яка дуже швидко позбавила землю вологи. Про витратну частину зараз говорити не буду, нам пощастило. Рішенням агрономічної ради компанії за підтримки інвесторів і керівництва ми зробили значні запаси пального, насіння та ЗЗР з відповідними умовами зберігання. Тому, якби не безпосередні бойові дії та обстріли, ми б змогли увійти у посівну відносно рівно навіть за умов значного здорожчання всіх складових. 

Цей рік, звичайно, буде ще складнішим, оскільки ціни на все зросли, самі знаєте. І ще один вагомий фактор перетікає з посівної-2022 до цьогорічних весняно-польових робіт — брак кадрів. З перших днів широкомасштабного вторгнення багато наших хлопців-працівників пішли добровольцями захищати Україну. У полях просто не вистачало рук, десь ми змогли перекрити цю нестачу, десь нам це не вдалося. Але як би важко нам не було розвивати і працювати далі, ми з вдячністю і шаною ставимося до подібних патріотичних рішень наших працівників. Ми розуміємо, що у нашої перемоги два фронти: один — на полі бою, інший — у бою за урожай. І у цій роботі багато складових. Також, на мою думку, чималим героїзмом була робота наших операторів агромашин, які продовжували свою роботу під загрозою ракетних обстрілів, допомагали з розмінуванням і очищенням полів. Ми вдячні працівникам елеваторів, які цілодобово приймали зерно в умовах постійного дефіциту енергопостачання. Ми вдячні нашим партнерам-орендодавцям, які нам довіряють і які залишились з нами. Усім партнерам і друзям — наша велика подяка.

Чи прораховували, наскільки здорожчає цьогорічна весняна посівна? Чи відчуваєте брак комплектуючих?

Євгеній Радовенюк: З цінами на ринку комплектуючих ви самі знайомі, коментувати їх немає сенсу. За нашими підрахунками, самі лише ЗЗР здорожчали мінімум на 15%, а міндобрива — майже вдвічі. А які зараз ціни на логістику, яка також є значною частиною витрат агровиробництва? За таких умов ми говоримо, що дуже добре, коли вартість посівної зросте лише на 40-50%. Та ми реалісти і готуємося до різних, зокрема і гірших сценаріїв. З приводу ж браку ЗЗР та інших комплектуючих — цього немає. На ринок продукція поступає. Але знову ж таки — чи по кишені буде ця продукція агровиробникам в Україні? Про наше підприємство скажу: попри усі проблеми і перешкоди, попри війну і руйнування — і посіємо, і підживимо, і виростимо, і зберемо. Треба підтримувати продовольчу безпеку держави, захищати добробут наших працівників і орендодавців — так, як наші хлопці захищають рідну землю у цій війні. 

Розкажіть, чи плануєте інвестиції цього року, наприклад, у техніку, в ангари під техніку, в інше? Якщо так, то уточніть, про яку суму йдеться.

Євгеній Радовенюк: Ми ніколи не зупиняємось у розвитку. Безумовно, і у 2023 році не припиним інвестування у придбання техніки, оновлення елеваторних потужностей. Про розміри інвестування говорити поки зарано, воно буде напряму залежати від банківських кредитних програм, які працюватимуть в Україні. 

Одне можна сказати напевно — усі зароблені Баришівською зерновою компанією кошти будуть залишатись в Україні. Таку традицію наші інвестори започаткували з перших днів роботи, вона надзвичайно важлива у сучасних воєнних реаліях. Ці гроші йдуть на численні благодійні проєкти допомоги громадам у цей складний час, на підтримки родин, які потребують нашої допомоги, на забезпечення необхідними речами наших захисників. Баришівська зернова компанія залишається на 100% українським підприємством, яке працює для українців і України. Інвестиції будуть продовжуватись і надалі. 

Дякую за розмову.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua