Аграрії відходять від традиційного обробітку ґрунту. Чи стане оранка лише історією?

Не стоїть осторонь процесу і держава. Попри існуючу стратегію щодо охорони ґрунтів та відтворення їхньої родючості до 2050 року, з початком повномасштабного вторгнення постала інша проблема — розмінування деокупованих територій та очищення земель сільськогосподарського призначення, які зазнали впливу воєнних дій.

На цей рік, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, на відповідні заходи у бюджеті передбачено лише 2 млрд грн.

За його словами, міжнародна практика показує, що має бути поєднання: чіткі правила, мотивація і підтримка аграріїв державою з одного боку та жорсткий контроль — з іншого.

Натомість агровиробники, не чекаючи «батога і пряника», самомотивовано не перший рік експериментують з ґрунтозахисними технологіями.

Так, у холдингу Cygnet основним обробітком ґрунту багато років поспіль є безвідвальне розпушування ґрунту на різну глибину залежно від потреб культури.

За його словами, у планах — випробувати технологію Strip-till на різних культурах з метою вивчення доцільності подальшого впровадження в умовах підприємства.

У «Волинь-Зерно-Продукт» також давно використовують комбіновані системи обробітку ґрунту залежно від завдань, які стоять перед агрономом, а оновлення техніки під зміни способів ґрунтообробки пройшли ще 5-7 років тому. За словами керівника департаменту аграрного виробництва компанії Ярослава Мазуренка, оранку використовують лише під цукрові буряки. Щоб і тут відмовитися, уточнює він, необхідні інвестиції у нові сівалки.

Оранку лише під цукровий буряк і ще під картоплю, як того вимагає технологія, використовують і в «Контінентал Фармерз Груп». Загалом у компанії від оранки як основного обробітку планово відмовилися ще у 2019 році.

Теоретично під буряк вилучити оранку з технології можна, зазначають у пресслужбі «Контінентал Фармерз Груп», але тоді буде і значно менша врожайність: «Коли ж працюємо з плугом, то нам набагато легше боротися з бур’янами, і коренеплоди краще розвиваються. Під картоплю потрібно зробити таку структуру ґрунту, щоб вона формувалася однорідною. На наших ґрунтах від оранки під цю культуру відмовитися практично неможливо — в такому разі нам потрібно було б повністю змінювати парк техніки, купувати нові агрегати для обробітку тощо. Але з погляду викиду карбону це буде те саме, що й оранка, адже фрезою теж здійснюється активне перемішування ґрунту на глибину 30 см».

У LNZ Group поступово також відходять від традиційних технологій, використовуючи мінімальний обробіток ґрунту. Серед причин — зміна клімату та зменшення кількості опадів, як результат — потреба зберегти вологу в ґрунті.

За його словами, пшеницю у компанії повністю сіють за технологією Mini-till (максимум на 5-10 см) та No-till. Під ріпак використовують різні технології, переважна кількість посіяна за Strip-till та No-till. Загалом по холдингу лише до 30% залишається під плужним обробітком, і ці площі поступово зменшуватимуться.

Однак у LNZ Group повністю від оранки теж не можуть відмовитися, адже технологія вирощування гібридного насіння передбачає її, хоча це всього 5% від загальної площі земельного банку.

У аграрній компанії ІМК поступово також зменшують кількість оранки з метою збереження вологи у ґрунті, а також збільшують частку глибокого розпушування в якості методу боротьби із плужною підошвою. Структура наразі по холдингу наступна: оранка — 30%, глибоке розпушування — 40%, дискування — 30%. Тут планують відмовитись від оранки протягом наступних п’яти років, оскільки це потребує інвестицій у техніку.

На 2024 рік максимально скоротити площі під оранкою або ж повністю відмовитися від такого агроприйому збираються у ТОВ «ТАС Агро». Заплановано також і суттєве збільшення кількості відповідної техніки.

За його словами, рухаючись у цьому напрямі, компанія запроваджує також технологію стрічкового способу обробітку ґрунту — Strip-till, обробляючи лише вузькі смуги й не чіпаючи міжряддя. У цій технології тут вбачають можливість як підвищення ефективності, так і покращення екологічних показників. Загалом упродовж 2023 року в компанії «ТАС Агро» 35% земель оброблялося за мінімальною технологією, 25% — розпушування та 40% — оранка.

Натомість у Групі АГРОТРЕЙД надають перевагу оранці. Однак, аби не допускати переущільнення ґрунту, тут раз на декілька років здійснюють глибоке розпушування — там, де це дозволяє сівозміна. Саме це планують робити у 2024 році.

Серед трендів 2023 року — і розпушування з одночасним внесенням добрив. У «Контінентал Фармерз Груп» зазначають, що причина проста: зменшення кількості проходів техніки по полю, ефективніше використання добрив (а саме — зменшення втрат під час внесення), оптимізація витрат палива тощо.

Підвищений інтерес українських агровиробників до технології одночасного розпушування ґрунту та внесення добрив відмічають і в компанії BEDNAR.

За його словами, компанія пропагує цю технологію вже багато років, тому вся ґрунтообробна техніка BEDNAR йде з можливістю внесення добрив. Проте також можуть запропонувати аграріям цю технологію і з їхніми існуючими агрегатами, адже ключ до технології — бункери, які можуть універсально працювати з різними агрегатами. За цей календарний рік продажі бункерів суттєво зросли, каже Михайло Кришко.

Водночас він додає: якщо у аграрія досить великий земельний банк, то сівозміна та погода вимагатимуть мати і плуг, і глибокорозпушувач, й інші агрегати, адже потрібно бути готовим до різних сценаріїв, використовувати різні інструменти, щоб отримати максимальний врожай.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua