Наука та технології

Американська харчова технологічна компанія Benson Hill має намір запустити 2025 року низку генетично модифікованих (ГМ) соєвих бобів із надвисоким вмістом білка.

Круглу, як кавун, без властивих шкірці смуг і з білою мʼякоттю ягоду виростили фермери з Хоккайдо, Японія. Новий фрукт отримав назву «лимонна диня» і наразі вирощується в обмежених кількостях п'ятьма фермерами в місті Фурано.

Компанія AgroSustain SA, яка була заснована в 2018 році як дослідницький проект Університету Лозанни, комерціалізує інноваційний процес покриття овочів та фруктів з метою зменшення відходів.

Сінгапурський ресторан Fico створив перший у світі шоколадний десерт, виготовлений з інгредієнтів найбільш стійкого білка у світі Solein, отриманого з повітря.

Бджолярі ОАЕ створили генетично модифікованих бджолиних маток, здатних витримувати високі температури.

Шведська компанія з виробництва рослинних олій AAK оголосила про випуск замінника какао-масла (CBS). Запатентована сполука CBS на рослинній основі, що дає змогу використовувати до 15% інгредієнтів какао для смаку какао, CEBES Choco 15 від AAK також не містить трансжирних кислот (ТЖК).

Команда Каліфорнійського університету в Девісі спільно зі стартапом Sensit Ventures знайшла спосіб визначати стать курчат.

Японські дослідники генетично модифікували курей, щоб отримати яйця, які не викликають алергії.

Дослідники з Університету Фліндерса (Австралія) використовували наночастинки золота, щоб видалити вільний сірководень у зразках вина.

Дослідники Центру клітинного сільського господарства Університету Тафтса (США) розробили стовбурові клітини для виробництва штучного м'яса, які захищені від помилок під час ділення і можуть швидко рости.

Скорочення глобальних викидів парникових газів має вирішальне значення для запобігання кліматичної катастрофи, але існуючі методи видалення вуглецю занадто дорогі. Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі запропонували масштабоване рішення, яке використовує прості та недорогі технології для видалення вуглецю з атмосфери і його безпечного зберігання протягом тисяч років.

Дослідники з Університету Сан-Паулу (USP) у Бразилії розробили електрохімічний датчик на основі крафт-паперу, який може виявляти сліди пестицидів у фруктах і овочах у режимі реального часу під час під'єднання до електронного пристрою.

Австралійська компанія Vow, що займається вирощуванням м'яса, в науковому музеї NEMO в Амстердамі (Нідерланди) представила фрикадельку, виготовлену з вирощеного в лабораторії м'яса вимерлого шерстистого мамонта.

Чисельність населення планети зростає, а разом із нею й потреба в більшій кількості їжі. Тож конфлікт між необхідністю збільшення сільськогосподарських угідь і вирубкою лісів триває. Але нове дослідження, проведене науковцями, припускає, що їстівні гриби можуть бути прекрасною можливістю виробляти продукти, багаті на білок, і утримувати зайвий вуглець у ґрунті — і все це за розширення плантацій дерев.

Молоді вчені за підтримки керівництва Вінницького національного аграрного університету спільно зі стейкхолдером університету ТОВ «Промавтоматика-Вінниця» в ході виконання одного з етапів прикладної роботи розробили та впровадили проєкт гібридної сонячної електростанції.

У Нідерландах запущено оновлену систему водної нарізки овочів. Нею керує штучний інтелект, що дозволяє продовжити термін зберігання продукції.

Запущено першу у світі платформу штучного інтелекту для сімейних фермерських господарств. Платформа Hi Saai на базі WhatsApp використовує мільярди точок даних в інтернеті для розробки складної структури, в межах якої повна відповідь на низку запитань, пов'язаних із фермою, дається протягом кількох хвилин.

Державний реєстр сортів рослин України поповнився новим сортом декоративних культур — яблуня «Оксана».

Учені НУБіП вивели перший вітчизняний сорт бузини чорної, що дозволяє розпочати її широке культивування.

Науковці з компанії «БТУ-ЦЕНТР» представлять власні напрацювання на цьогорічній конференції European Geosciences Union (EGU), яка відбудеться 23-28 квітня в Австрії. Дослідження присвячені роботі рістстимулюючих бактерій (PGPR-група) у підвищенні потенціалу рослинно-мікробної взаємодії в агроценозах.