Щорічні економічні втрати на півдні України через відсутність зрошення оцінюються у $300 млн.
Як повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», за останні 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2°C. Для формування оптимального врожаю зернових необхідний рівень опадів близько 700 мм, але фактичні показники часто є нижчими, що робить виробництво вразливим.
Водночас, на думку аналітиків, війна лише погіршує стан водної інфраструктури. З початку повномасштабного вторгнення зафіксовано системні руйнування:
«Особливо наслідки відчутні у південних і східних регіонах після знищення Каховської ГЕС. Руйнування Каховського водосховища призвело до втрати 18,2 км³ води, які становили близько 10% від усіх водних ресурсів країни для агросектору, що пошкодило систему зрошення на 750 тис. га сільгоспземель», — уточнили в УКАБ.
Виробництво на зрошуваних землях впало на 89%, а саме:
«Повернути «як було» неможливо, але Україна адаптовується до нових умов, українські аграрії впроваджують стратегії раціонального водокористування.
Рамковими для цих змін є не тільки ринковий підхід до підвищення конкурентноспроможності виробництва, а й євроінтеграція. Вже прийнято Водну стратегію до 2050 року для синхронізації української політики з довгостроковими цілями ЄС. Затверджено 9 планів управління річковими басейнами (2025-2030), що дозволить впровадити логіку Водної рамкової директиви ЄС, відповідно до якої управління водними ресурсами відбувається не за адміністративними кордонами областей, а в межах природних басейнів річок. За підтримки ЄС оновлюються системи моніторингу води для забезпечення доказового менеджменту та звітності, сумісної з європейською», — зазначили в асоціації.
Як вважають в УКАБ, для Євросоюзу це означає посилення власної продовольчої безпеки, оскільки українське посухостійке землеробство та модернізоване зрошення допоможуть стабілізувати врожаї на спільному ринку. Крім того, єдині підходи до транскордонних басейнів суттєво покращать екологічний стан водних ресурсів, зокрема Дунаю та Чорного моря.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Україна через окупацію та бойові дії має доступ лише до 253 із 370 зрошувальних систем.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на технології обробітку ґрунту: аграріям доводиться працювати як у надмірно вологих умовах, так і за дефіциту опадів та пересушеного ґрунту. За таких обставин особливої ваги набувають універсальність техніки, здатність якісно працювати у складних умовах і можливість скоротити кількість проходів полем.

У Запорізькій області розпочали вологозарядні поливи сільськогосподарських угідь. Роботи проводить Вільнянське міжрайонне управління водного господарства на завершальному етапі зрошувального сезону.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

На Черкащині триває підготовка до передачі Худяківської зрошувальної системи у власність організації водокористувачів «Худяківська меліоративна зрошувальна система».

Сільгоспвиробники Херсонської області отримали найбільші збитки цього року на вирощуванні кавунів і динь.

В Україні зберігається дефіцит опадів, через що на 20-30% площ наразі недостатньо вологи для повноцінного проведення сівби озимих культур та їх розвитку на початкових етапах.

Улітку 2026 року в річці Тня поблизу села Несолонь Звягельського району на Житомирщині майже зупинилася течія. Однією з причин місцеві жителі називають посуху, яка цього року почалася раніше, а також забір води для зрошення сільськогосподарських угідь.