Кількість населення у 2018 р. — 579 осіб.
Об’єкти культурної спадщини. У селі знаходиться етнографічний музей-садиба «Гульча», кімната-музей в будинку культури, пам'ятка архітектури місцевого значення «Заїзд-корчма» та «Млин Говорки», а також «Будинок Говорки».
Туристична інфраструктура. На території села знаходиться магазин-кафетерій та два кафе. Для проживання підійде приміщення міжнародної організації «Надія-Людям» та етнографічний музей-садиба «Гульча».
Участь у конкурсах, програмах та грантах. Обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад Рівненської області — створено тренажерний зал; проект «Моє село — найкраще в світі» — встановлено дві культові статуї Богородиці; проект заміни вікон та котла в дитячому садочку «Теремок»; проект «Впровадження альтернативних джерел енергії для опалення закладів охорони здоров’я» — встановлення твердопаливних котлів в амбулаторії загальної практики сімейної медицини; проект «Придбання обладнання для відродження млина «Говорки» — закуплено обладнання для розширення мукомольних послуг для населення; проект «Комфорт і затишок в будинку культури та публічно-шкільній бібліотеці» — встановлено тепловий генератор для опалення будинку культури.
Внесок бізнесу, громадських організацій, активістів у розвиток села. У 2013 році в селі створений орган самоорганізації населення, обрано старосту села, яка бере активну участь у написанні та реалізації проектів. З 2017 року підприємець Гаврон Олександр Анатолійович з власної ініціативи відтворює поселення чехів початку ХХ ст. в проекті «Етнографічний музей-садиба «Гульча».
Приклади ефективної роботи органу місцевого самоврядування. Сільська рада за останні 5 років перемогла у 12 конкурсах і грантах, в яких було виграно більше 500 тис. грн, які використані на розвиток села, покращення умов проживання та розвиток туристичної привабливості.
Бізнес-план — розвиток Етнографічного музею-садиби «Гульча».
Створення Етнографічного музею-садиби «Гульча» дасть поштовх до розвитку туристичного потенціалу села, залучення туристів, розбудови інфраструктури обслуговування та зеленого туризму, створення нових робочих місць.
Загальна сума витрат проекту складає 500 тис. грн. З них 100 тис. грн підуть на побудову приміщення для зберігання та демонстрації старовинної сільськогосподарської техніки та обладнання площею 250 м2. Для реалізації даного проекту селу необхідно 6 місяців.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

Земельну ділянку і комплекс будівель збанкрутілого ТОВ «Сарненський сирзавод» продали за 3,34 млн грн.

Сільгоспвиробники Рівненщини завершили збір ранніх зернових культур.

Агропідприємства Рівненщини цьогоріч уже отримали 15,3 млн грн на розвиток переробки.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

У селі Залізняк на Сумщині звели до мінімуму вирощування та переробку кавового цикорію.

Погодні умови 2023 року були сприятливими для гарного урожаю цикорію — п'ять домогосподарств села Залізняк на Сумщині зібрали 200 кг рослини.

Після перемоги у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2019», організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua, сумське село Залізняк почало відроджувати культуру цикорію.

У селі Залізняк, що на Сумщині, 8 домогосподарств зібрали свій другий урожай кавового цикорію.