зернові

Попри війну в Україні розпочалася посівна кампанія, хоча цього року вона відбудеться не на всій території. До сівби ярих культур приступили вже 11 областей.

Вплив російсько-української війни на продовольчу безпеку вже відчувається у зростанні цін на продукти харчування та дефіциті основних сільгоспкультур у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA).

Цьогоріч на Прикарпатті прогнозується, що сільськогосподарські підприємства ярими культурами засіють 134 тис. га, а особисті селянські господарства — 110 тис. га.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.

Враховуючи воєнну ситуацію в Україні, аграрії Хмельниччини внесли зміни до структури посівних площ, зокрема на 15 тис. га збільшені обсяги посіву продовольчих зернових та круп'яних культур, таких як пшениця, гречка, ячмінь і горох, за рахунок зменшення обсягів сівби кукурудзи на зерно та сої.

Одеське органічне підприємство «Дунайський аграрій» планує продовжувати експорт фуражних зернових культур, адже вони непридатні до виготовлення хлібобулочної продукції.

Уряд Камеруну заявляє, що війна росії проти України вже стала причиною дефіциту пшениці, який призвів до 40% зростання цін на хліб.

Ярі культури в поточному році у Вінницькій області планується посіяти на площі 1172 тис. га.

Озимі зернові культури українські аграрії посіяли восени ще в мирний час, і вони можуть забезпечити продовольчу безпеку України навіть за відсутності посівів ярих культур.

Викуповувати збіжжя у аграріїв держава не буде. Є лише можливість викупити пшеницю, яка включена до переліку ключових соціальних продуктів.

Індія прагне скористатися нинішніми потрясіннями на світовому ринку пшениці, спричиненими війною в Україні, щоб збільшити власну вагу на світовому ринку зернових.

Українські сільгоспвиробники, де дозволяє ситуація, вже вийшли в поля на підживлення озимих і зазначають, що посівну проведуть по максимуму. В усіх є розуміння, що Україна повинна посіятися, адже сьогодні від кожного фермера залежить продовольча безпека та економічна стабільність країни.

Незважаючи на низьку врожайність, спельта є досить дорогим продуктом. Фермери на Хмельниччині вирощують два сорти спельти та, крім продажу зерна, знайшли культурі додаткове застосування.

Всіма категоріями господарств Миколаївської області станом на 1 листопада 2021 року зібрано зернових і зернобобових культур з 923,8 тис. га, намолочено 3735,4 тис. т зерна при середній урожайності 40,4 ц/га.

Показники урожайності всіх сільгоспкультур Хмельницької області цьогоріч на 20-25% вищі за минулорічні.