Цьогорічні погодні умови виявились вкрай несприятливими для ранніх зернових культур, зокрема пшениці та ячменю. Коли українські аграрії потерпали від затяжних дощів, Західна і Південна Європа страждала від аномальної спеки. Як результат, аналітикам довелось переглядати свої попередні прогнози обсягів виробництва.

Зокрема ProAgro Group знизила свою оцінку поточного виробництва пшениці в Україні до 24,4 млн т, а ячменю — до 7,3 млн т зерна. Що в підсумку дасть можливість поставити на експорт 15 млн т пшениці та 3,8 млн т ячменю проти 17,2 та 4,4 млн т відповідно минулого сезону.

Ціна затяжних дощів

«Сільгоспвиробники весь липень страждали від невщухаючих дощів, які не давали техніці вийти в поле і затримали збирання врожаю в середньому на два тижні. Попри побоювання щодо якості отриманого цьогоріч зерна, є сподівання, що втрати зерна на Поліссі та в зоні Лісостепу не перевищать 2,5-3%. На жаль, через відсутність протягом трьох місяців вологи, південь цього року також показав не дуже гарні результати. Так, середня врожайність озимої пшениці в степових регіонах склала лише 31,3 ц/га, озимого ячменю — 32,6 ц/га, а ярого — 18,5 ц/га», — розповідає заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник.

За її словами, окрему увагу цього року слід приділити питанню якості зерна, оскільки з півдня надходить щупле зерно, а з решти регіонів можна отримати вологе або вражене хворобами.  

«Наразі існують випадки, коли вологе зерно недосушеним було закладене на елеватори, де миттєво проросло. Отже через складні погодні умови собівартість отримання товарного зерна в сезоні 2018/19 МР буде вищою за прогнозовану. В той же час проблеми із врожаєм у Франції та Німеччині розігрівають світові ціни, які сьогодні вже на 30 доларів на тонні випереджають українські, і найближчим часом розраховувати на зміну зростаючого тренду не варто», — уточнює Марія Колесник.

Генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов також відмічає вагомий вплив погодного фактора, особливо на пшеницю.

«Далась взнаки насамперед коротка весна, протягом усього періоду стан пшениці змінювався відповідно до коливань погоди. Озима пшениця дозріла раніше, і це стало причиною зниження її якості. Через це частка фуражної пшениці в загальному валовому виробництві підвищилася, але при цьому загальний валовий урожай знизився несуттєво, буквально на 1 млн т від прогнозованого. По пшениці маємо показник 24,0-24,3 млн т», — зазначає Сергій Феофілов.

За словами аналітика, дощі в період збору врожаю призвели до вимокання, що знову вплинуло на якість зерна. За підрахунками «УкрАгроКонсалт», цього року фуражної пшениці буде понад 50% від зібраного обсягу.

Водночас Марія Колесник додає, що ті самі дощі, які так негативно вплинули на ранні зернові, стануть причиною отримання рекордного врожаю пізніх зернових, зокрема кукурудзи. За оцінками ProAgro Group, цьогорічний врожай кукурудзи в Україні становитиме 30,5-31 млн т зерна, що призведе до загального обсягу зібраного зерна в країні на рівні 64,5-65 млн т.

Про те, що дощі наприкінці літа посприяють врожаю кукурудзи та соняшнику, адже для цих культур волога — тільки плюс, говорить і директор з аграрного виробництва LNZ Grouр Роман Франчук.

«На площах, які обробляє компанія LNZ Grouр, дощі не завдали суттєвого впливу на урожай пшениці. Частково спостерігалося осипання, але воно було незначним. Для якісного збирання ми змушені були на 1500 га зробити десикацію, адже через дощі піднялися бур’яни. Слава Богу, класності не втратили, все змолотили і успішно закінчили жнива», — зазначає Роман Франчук. І відмічає, що планували зібрати близько 6 т/га пшениці, а зібрали — 5, але на заплановану врожайність не вийшли не через дощі, а скоріше через несприятливу погоду весною.

Втратили на якості, а не на кількості

На Житомирщині в період жнив кожного дня протягом двох тижнів йшов дощ, що завадило сільгоспвиробникам області при зборі зернових.

В Поліському кластері Групи компаній UkrLandFarming розповідають, що це була надзвичайна ситуація, якої раніше не траплялося.

«Для нас це стало іспитом, адже раніше ми в такій ситуації не опинялися. На превеликий жаль, дощі вплинули на якість зерна. Коли ми до дощів звозили на елеватор пшеницю 2 і 3 класу, то після дощів вже мали 6 клас. Прямо на полях зерно проросло в колосках. Я вже понад 20 років у сільському господарстві, але перший раз стикнувся з такою ситуацією», — розповідає директор Поліського кластеру Володимир Левківський.

Через це в підрозділі агрохолдингу мали проблеми з насіннєвим матеріалом — не вистачало обсягів посівного матеріалу для запланованих площ. Але завдяки кластерам компанії, які господарюють в інших регіонах, вийшли з ситуації — з інших областей в Поліський кластер підвезли необхідну кількість насіннєвого матеріалу, щоб засіятись якісним насінням і в межах запланованих площ.

«Минулого року ми зібрали на круг 52 ц/га. В цьому році на суглинках маємо врожайність 45 ц/га, і це дуже гарний показник для цьогорічних погодних умов. Два тижні без дощів на наших поліських ґрунтах — то вже проблема. А в нашому регіоні весни майже не було і відразу — сильна засуха. Зважаючи на це, в процесі ми робили коригування в плані витрат — не проводили додаткових обробітків із захисту, підживлення. Загалом ми вже напрацювали технологію і навчилися працювати з поліськими землями, але, на жаль, у цьому році погодні умови не дозволили отримати запланованого врожаю», — зазначає Володимир Левківський.

За його словами, цьогоріч якість зерна — 50% продовольчого і 50% фуражного, і це зумовлено специфічним роком в плані погоди.

«Північні області — Чернігівщина, Житомирщина, а також Західна Україна мають непродовольчу пшеницю. Хто не встиг зібрати врожай до дощів — втратив не так на кількості, як на якості зерна. Для прикладу, торік мали 75% продовольчого зерна, тобто 2-3 клас», — уточнює Володимир Левківський.

Додали ваги, але не цукристості

А от на Вінниччині затяжні дощі наприкінці липня — на початку серпня додали 10-15% валового виробництва цукрових буряків порівняно з минулорічним показником. Дощі додали ваги цукровим бурякам, але знизили цукристість.

За інформацією Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації, в середині серпня вміст цукру в коренеплодах був на рівні 12,1-13,99%.

«У серпні-вересні у коренеплодах найбільш інтенсивно відбуваються процеси накопичення цукру, — каже керівник Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук. — Після дощів настали сонячні дні з високими температурами. Сподіваємося, до початку сезону цукроваріння ситуація істотно поліпшиться. Прогнозується збільшення валового виробництва цукрових буряків на 10-15% у порівнянні з минулорічним показником».

 

Мультимедіа