Ціна рекорду

За період з 2011/2012 по 2016/2017 МР внутрішнє споживання зернових впало на 25%. Таке суттєве скорочення відбулося в основному через зменшення обсягів саме продовольчого споживання на 19%. Якщо у 2011/2012 МР для продовольчих цілей було перероблено близько 6,64 млн тонн зернових культур, то за результатами минулого маркетингового року — 5,40 млн тонн.

Яскравим прикладом падіння обсягів продовольчого споживання зернових культур є дані щодо структури розподілу борошна в Україні. За даними ГС «Борошномели України», за останні 5 років помітна тенденція стрімкого зниження внутрішнього виробництва (-23%) та споживання (-33%) борошна, при цьому обсяги експорту за вказаний період зросли на +49%. Щороку Україна знижує споживання борошна в середньому на 9%, нарощуючи при цьому експорт у середньому на 19%.

Говорити про вивезення стратегічно важливих продуктів харчування першої необхідності (хоча зовнішній ринок є справді більш преміальним, ніж внутрішній) не доводиться, адже в країні відбуваються більш глобальні негативні зміни, які матимуть в подальшому вплив не тільки на окремі галузі, а й на економіку держави в цілому. В Україні з року в рік зменшується населення і саме це, поряд із низькою купівельною спроможністю, є однією з ключових причин  скорочення споживання продовольчих зернових.

За даними Держстату України, станом на 1 січня 2017 року в Україні проживає 42,5 млн осіб, хоча реальна цифра, маючи на це всі передумови (високий рівень трудової еміграції, анексія Криму, війна на сході України), значно менша. Дані різних інформагентств, які детально відслідковують демографічні зміни в Україні, говорять про те, що наразі в країні проживає близько 36-38 млн осіб, що і призвело до скорочення продовольчого споживання зернових культур. А МЗС підрахувало, що на консульському обліку в різних країнах світу перебуває близько 5 млн осіб українців, які поїхали шукати кращого життя за межами України, і це тільки офіційні дані. Оцінивши поточну ситуацію в країні, Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Фондом народонаселення ООН в своїй роботі про комплексний демографічний прогноз щодо України зробили розрахунки до 2050 року. За їх прогнозами, у разі найбільш оптимістичного прогнозу до 2050 року українців буде 42,3 млн осіб, при песимістичному чисельність може впасти до 25 млн осіб. На жаль, наразі ми вже маємо негативні передумови для цього — за даними Держстату, смертність в Україні у два рази перевищує народжуваність, і змінити динаміку статистичного ряду в короткостроковій перспективі шансів мало.

Іноді такі незначні на перший погляд негативні зміни в обсягах споживання продовольчого зерна можуть говорити про масштабні демографічні зміни в країні. Наразі завданням держави та бізнесу є не встановлення «писаних рекордів», а покращення умов життя пересічних українців, які створивши молоду сім'ю та народивши дітей, витрачали б на продукти харчування частку доходів, яка не була б для них обтяжливою. А менеджмент компаній, економлячи на заробітній платні працівників, має тверезо оцінювати перспективи дефіциту трудових та інтелектуальних ресурсів в короткостроковій перспективі. 

Ольга Харабара, експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»