Кожна держава під час вступу до Європейського Союзу встановлювала свої чіткі правила, обмеження або регуляторно-запобіжні механізми ринку землі. Україна також матиме таке право.
6-9 червня в країнах ЄС відбулися вибори до Європейського парламенту. У переважній більшості країн ці вибори відбувалися одночасно з національними та/або місцевими виборами, що лише посилювало їхнє значення у політиці окремих держав-членів.
Асоціація «Союз птахівників України» виступає за повну лібералізацію торгівлі з ЄС і просить, аби галузі дали можливість торгувати з Євросоюзом на рівних.
Навколо тих агрокомпаній, які попри війну продовжують продуктивно працювати в Україні, необхідно створювати ефективну бізнес-екосистему.
Ворогувати з країнами-членами ЄС щодо експорту продовольства не варто, оскільки можна втратити підтримку блоку у війні з росією.
Агросектор є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка. За результатами експорту тільки 2023 року він згенерував 62% валютної виручки.
Два роки тому, в червні 2022 року, Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС. «Сільське господарство та розвиток сільських територій» — один із понад 30 переговорних розділів, і саме він, зважаючи на розмір сектору і його чутливість, може стати одним із викликів у переговорному процесі, оскільки домашньої роботи потрібно зробити ще багато.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами.
Європейська комісія розробила стратегію для зменшення залежності від постачання протеїнів із третіх країн і має намір диверсифікувати джерела надходження білка на корми для тварин.
Багато українських підприємств уже зараз відповідають європейським стандартам якості та безпеки продукції. Вони впровадили систему HACCP, модернізували виробничі лінії та обладнання, а також проводять регулярний контроль якості продукції.
Питання цього літа — відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС, хоча вже відбуваються семінари та скринінги.
У Євросоюзі існує хибне уявлення про структуру сільського господарства в Україні, й там упевнені, що українські агровиробники мають нескінченну прибутковість.
Євроінтеграція для молочного сектору України — це можливість функціонувати в межах тих положень та нормативів, які зараз існують в ЄС.
Європейська зелена угода останнім часом піддається шквалу критики з боку різних секторів економіки спільноти, а також викликає протести фермерів, які вважають, що встановлені вимоги нереалістичні й мають бути змінені.
Введені Євросоюзом обмеження щодо імпорту деяких видів сільгосптоварів з України не матимуть серйозного впливу на експортну виручку нашої країни.
Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.
Подальшу долю українського експорту агропродукції до Європейського Союзу визначать червневі вибори до парламенту.
Експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) підтримують ініціативи уряду, які стосуються кліматичного регулювання, однак звертають увагу на деякі моменти, без урахування яких вони будуть неефективними або ж взагалі залишаться тільки на папері.
«Всеукраїнська асоціація пекарів» приєдналася до двох найбільших міжнародних асоціацій AIBI (International Association of Plant Bakers, Бельгія) та UIBC (Міжнародна спілка пекарів і кондитерів, Іспанія). Цьому передували складні перемовини та виконання відповідних вимог українськими виробниками хліба.
Поточний ліберальний режим торгівлі Європейського Союзу з Україною з урахуванням автономних торговельних заходів (ATM), найімовірніше, буде продовжено у 2025-2026 роках.