Що стримує широке використання аутогенних вакцин в Україні

То чим же загрожує антибіотикорезистентність? Тривале або неналежне використання антибіотиків веде до мутацій у бактерій, які стають стійкими до лікування. Отже, традиційні методи лікування стають менш ефективними, що призводить до зростання захворювань і смертності серед тварин. Недостатній контроль за реалізацією антибіотиків на практиці призводить до їх застосування без належних показань, а іноді навіть із метою профілактики.

Безконтрольне використання антибіотиків може стати причиною зниження імунітету у тварин, що робить їх значно більш вразливими до інфекцій. До того ж резистентні бактерії можуть поширюватися у природі, що додатково ускладнює боротьбу з інфекціями.

З економічного погляду зростання антибіотикорезистентності призводить до збільшення витрат на лікування, а також до втрат у виробництві через хвороби тварин. Крім того, погіршення якості продукції може зменшити її конкурентоспроможність на ринку.

В Україні заходи, спрямовані на боротьбу з антибіотикорезистентністю в тваринництві, лише починають впроваджуватися. Ведеться робота над створенням національної програми, яка включає моніторинг використання антибіотиків у ветеринарії, а також просвітницькі кампанії для фермерів.

У країнах Європейського Союзу ситуація є більш контрольованою. ЄС запровадив стратегії, спрямовані на зменшення використання антибіотиків у тваринництві, зокрема програму «One Health», яка об'єднує охорону здоров'я людей, тварин і екосистеми. У межах цієї програми проводяться дослідження, моніторинг, а також впроваджуються нові методи лікування, такі як використання аутогенних вакцин.

Аутогенні вакцини використовують у ветеринарії для профілактики та контролю інфекцій. Вони виготовляються з ізольованих зразків із хворих тварин і можуть бути адаптовані до конкретних умов господарства. Це дозволяє зменшити використання антибіотиків завдяки вакцинації.

За останнє десятиліття в європейському тваринництві дедалі частіше застосовуються аутогенні вакцини для профілактики захворювань, які не підлягають реєстрації. Зазвичай їх використовують саме в птахівництві, оскільки птиці вирощується найбільше. Однак аутогенні вакцини набувають ширшого використання у вирощуванні великої рогатої худоби, свиней і навіть риб.

Аутогенні вакцини в минулому були виключені з законодавства ЄС і регулювалися незалежно державами-членами, що призвело до відмінностей у підходах і вимогах. Водночас у 2022 році регулювання виробництва, контролю та використання інактивованих аутогенних вакцин були уніфіковані Регламентом 2019/6.

Для розробки аутогенних вакцин українське законодавство вимагає проведення досліджень на базі лабораторій і установ ветеринарної медицини, отримання відповідних дозволів на проведення досліджень та акредитацію згідно з вимогами законодавства.

Аутогенні вакцини підлягають контролю якості відповідно до стандартів державного фармакопейного контролю, а перед застосуванням вакцина повинна пройти тестування на ефективність і безпечність для конкретної групи тварин. Водночас для використання аутогенних вакцин необхідна їх державна реєстрація, а сама процедура реєстрації включає подання заявки з усіма документами, що підтверджують якість і ефективність препарату.

На практиці дана процедура реєстрації аутогенних вакцин фактично унеможливлює їх практичне застосування. Адже реєстрація вакцини в Україні наразі може тривати рік, а принцип аутогенних вакцин полягає саме в їх швидкому виготовленні та доставці на ферми.

Аутогенні вакцини розробляються в обмежені строки з конкретних штамів збудників, що є актуальними для певного господарства. По суті, кожна аутогенна вакцина є індивідуальною, на відміну від комерційних вакцин. Тож бізнес вважає за необхідне передбачити різні процедури реєстрацій для різних вакцин — комерційних і аутогенних.

Спостерігаючи за розвитком міжнародної практики у цій галузі, бізнес підтримує наближення законодавства щодо аутогенних вакцин у ветеринарній медицині до законодавства Європейського Союзу. Тільки чіткі, зрозумілі та адаптовані до специфіки галузі норми в українському законодавстві зможуть забезпечити високу якість цих препаратів через чіткі регуляторні процедури й контроль за їх використанням, що відповідає сучасним вимогам. Успішна інтеграція аутогенних вакцин у практику ветеринарної медицини може істотно покращити здоров’я тварин і продуктивність в аграрному секторі.

Ганна Петькун, менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації