Впровадження вільної зони торгівлі між ЄС та Україною — це дуже важлива фаза, яка дозволить Україні вбудуватися в єдиний ринок Європи, й інституції ЄС хочуть посилити цей напрям і прискорити його.
Про це заявив єврокомісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович на спільному засіданні уряду України та Європейської комісії у Києві 24 лютого, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Він зауважив, що наступним кроком взаємодії між Європейською комісією та урядом України стане прискорення цього процесу, для чого ЄК хоче побачити результати пріоритизації реформ, які реалізує Україна, починаючи з 2021 року, а також ознайомитися з планом дій на 2025-2026 роки.
«Ми продовжимо фокусуватися на майбутньому, і наш пріоритетний план дій мусить бути спрощеним і більш стрімким. Тобто має бути 10 моментів, які ми мусимо досягти. Це такий перший врожай на шляху нашої євроінтеграції», — сказав він.
Єврокомісар також зауважив, що на переговорах із заступником міністра економіки — торговим представником Тарасом Качкою і міністром аграрної політики та продовольства Віталієм Ковалем обговорювалися перспективи тимчасової лібералізації експорту агропродукції.
«Ми говорили про додаткову лібералізацію, якої мусимо досягти до 5 червня. Ми повністю сподіваємося дозволити цю інтеграцію після того, як перехідні положення будуть виконані. Для нас це дуже важливо з одного боку, а з іншого — це дуже чутливе питання… для деяких наших країн-членів. І європейські фермери так само, ви знаєте, говорять про свою чутливість цього питання», — розповів Шефчович.
Водночас міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль заявив, що Україні принципово важливо зберегти добросусідські відносини і режим вільної торгівлі з Європейським Союзом, тому що 52% від усієї агропродукції, яка йде на експорт, постачається сьогодні до ЄС.
«Це вже зниження, тому що ми мали близько 70% в 2022 році, 2023 року знизились до 63%, і сьогодні це вже 52%», — сказав він на засіданні.
Міністр наголосив, що Україна диверсифікує свої канали експорту. Проте просить зберегти перехідний період і напрацювати правильний механізм експорту до ЄС, щоб українські аграрії не втратили свої потужності виробництва.
Коваль нагадав, що Україна є нестандартною країною у співвідношенні вкладу аграріїв у ВВП, в який надходить 11% від агровиробництва і близько 4% — від агропереробки. Наразі українські фермери працюють у дуже складних умовах. Водночас EUR3 із EUR5 українського експорту — це надходження від саме аграрної сфери, підкреслив міністр.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Виробництво цукру в Європейському Союзі у 2026/27 МР складе 13,4 млн т, що на 3,2 млн т менше, ніж сезоном раніше.

Сербія запровадила надзвичайний стан у дев’яти муніципалітетах через поширення африканської чуми свиней (АЧС).

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Країни Європейського Союзу у 2025 році виробили 3,44 млрд літрів морозива, що на 1,9% більше, ніж роком раніше, коли обсяг виробництва становив 3,38 млрд літрів.

Екстремальна спека та посуха цього літа призведуть до зниження врожайності цукрових буряків у європейських фермерів більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

В Україні хочуть обмежити експорт ріпаку та сої, аби завантажити внутрішні потужності. Однак аграрії наголошують — на тлі загального скорочення експорту такі ініціативи шкодять виробникам сировини та економіці загалом.

Вартість українського агроекспорту в травні 2025 року зросла до 432,7 $/т. Для порівняння — у 2024 році цей показник був 315 $/т.