освіта

Якщо ще пару років тому, щоб досягти певних висот у аграрному секторі, потрібно було крок за кроком вибудовувати свій шлях у компанії, то сьогодні достатньо мати хоч невелику, але кебету в голові. Покоління Z, тобто молодь, цінує свободу і довіру, натомість — працює якісно і швидко. Як збалансувати досвід поколінь Х та Z?

Менш ніж за місяць першокурсники переступлять поріг своєї альма-матер, та, на жаль, не усі охочі. Про особливості та факапи цьогорічної вступної кампанії AgroPortal.ua поспілкувався з ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) Станіславом Ніколаєнком.

Якість навчання — головний маркер, яким керуються роботодавці при виборі майбутніх працівників. Такий висновок зробили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» в результаті формування Рейтингу закладів вищої освіти (ЗВО) України.

Згідно зі звітом Світового банку, Україна у 2019 році за загальним показником легкості ведення бізнесу посідає 71 місце серед 190 країн світу, що на 41 сходинку вище порівняно із 2014 роком.

Перебуваючи в аграрних навчальних закладах нашої держави та спілкуючись зі студентами та викладачами, часто доводиться чути промови про нестачу коштів на базові речі типу ремонту приміщень та опалення взимку, не говорячи вже про кошти на науку. Також всі жаліються на від'їзд кращих студентів за кордон, забюрократизовану політику Міносвіти тощо.

Новітня освітня програма «Агрокебети», незважаючи на те, що розроблена під аграрний сектор, уже створила переполох на освітянському ринку: кількість реєстрацій на сайті постійно збільшується, а в «модних» бізнес-школах та університетах в «Агрокебетах» вбачають конкурента.

Сільське господарство — це про сільські території, виробництво продуктів харчування, людей і новітні технології. Здається, що з самого початку отримання аграрної освіти в українських реаліях щось пішло не так. Студенту, який вступає вчитися на агронома до київського вишу, складно після 5-ти років, проведених у столиці, повертатися в село і «відбудовувати» його.

Одним із важких та проблематичних питань в аграрній сфері є суттєва невідповідність існуючої професійної та вищої галузевої освіти її сучасним потребам. Наша галузева освіта, на жаль, залишається багато в чому пострадянською, яка була зорієнтована на вузьких фахівців для багатогалузевих колгоспів-радгоспів, які мали тваринництво, рослинництво, садівництво, інженерів, бригади... В останні 15 років у країні з’явились або дуже великі агрохолдинги, або малі переважно самозайняті фермерські господарства.

Якщо ти хочеш побудувати міцний будинок, починати потрібно з надійного фундаменту. Так і у аграрному секторі: якщо мова йде про впровадження інновацій, то усі без винятку впираються у стіну, де взяти спеціаліста, який був би не лише вмотивованим, але й на одній хвилі з інноваціями. AgroPortal.ua дізнався, як інноватори збираються реформувати систему аграрної освіти в Україні, від генерального директора ІМК, президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси і засновниці проекту Agrohub Юлії Порошенко.

14 січня 2019 р. проходило нагородження фіналістів IV Всеукраїнського конкурсу «Краща аграрна практика 2018».

Великі компанії сьогодні потребують більше випускників професійно-технічних училищ.

Успіхи українського агробізнесу створюють передумови для створення нових робочих місць, впровадження новацій і технологічного вдосконалення виробничих потужностей. Ці потреби актуалізують необхідність залучення до роботи випускників аграрних і технічних ВНЗ.

Минулого року парламент проголосував за реформу в освітній системі, мета якої — вивести навчальні заклади на новий, європейський рівень.

Швидкий розвиток інновацій відбувається паралельно зі збільшенням населення планети. Це призводить до дефіциту продуктів харчування. За оцінками експертів, упродовж наступних 30 років населення світу зросте до 9 млрд. Це означає, що виробництво продуктів харчування має підвищитись приблизно на 70%. Інакше людство зіткнеться з жорстким голодом.

Якісна аграрна освіта починається із професійних навчальних закладів – аграрних коледжів та технікумів. Такою є ключова думка двостороннього українсько-німецького проекту, націленого на поліпшення практичної складової освіти агроколеджів. Керівник проекту в Україні Ганс-Ґеорґ Гассенпфлюґ розповів про заплановані кроки, мету та учасників проекту.

Нинішніх керівників насамперед оцінюють за спроможністю реалізовувати певні управлінські ролі у своїх бізнесах.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з Міністерством освіти і науки України підготувала низку комплексних рішень, які покликані допомогти вивести аграрну освіту на новий рівень.

Коли ви у пошуку роботи, незалежно від того, чи ви ще тільки випускник, чи вже досвідчений професіонал, заходи, подібні до Ярмарку вакансій, надають додаткові можливості для працевлаштування.