Ольга Кулакова

Уряд Японії стимулює виробництво фуражної кукурудзи з метою знизити залежність від імпортних кормових інгредієнтів. Як результат, на 95 тис. га в Японії вирощують 4,8 млн т повноцінного зернового силосу.

У 2019/20 МР виробництво пшениці в Південній Кореї буде незначним — 25 тис. т, тоді як споживання становитиме 3,85 млн т. Споживання кукурудзи, яка майже вся імпортована, становитиме 10,6 млн т. Незважаючи на урядову програму скорочення, рисове виробництво в 2018/19 МР залишиться на рівні 3,88 млн т, в той час як рисове споживання, як передбачають, зменшиться до 4,5 млн т.

У Мексиці очікується скромне зростання виробництва та імпорту кукурудзи в 2019/20 МР. Це зумовлено новими державними програмами, що стимулюють дрібних фермерів виробити основне зерно, але оскільки програми перебувають усе ще в початкових фазах, вони не матимуть сильного впливу на виробництво.

Статистичні дані про виробництво і споживання кукурудзи в Аргентині дуже різняться з даними з різних джерел. Наприклад, Секретаріат із сільського господарства Аргентини показує, що в 2017 р. (жовтень-листопад) в країні було засіяно 9,1 млн га, і в 2018 р. (березень-квітень) вироблено 43,3 млн т зерна кукурудзи, з яких Аргентина експортувала 23,0 млн т при внутрішньому споживанні 16,6 млн т.

Україна знову залишилася осторонь світових трендів. Ще наприкінці 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону №7348, яким передбачалося, що з 1 січня 2019 року сумарна місткість біокомпонентів для бензинів має становити 3,4%, а з 1 липня 2020 року — щонайменше 4,8%. За порушення встановлених норм передбачалися штрафи. Але на жаль, закон десь загубився, і коли Україна стане повноцінним учасником світового ринку рідких біопалив — невідомо.

Стара сентенція про те, що «володіння інформацією дає змогу володіти світом» давно потребує серйозного уточнення. Володіння інформацією має сенс, якщо вона становить хоч якусь цінність. На думку фахівців інформаційного простору, 99% необхідних даних є сьогодні у відкритому доступі, тобто належать усім. Питання в тому, як цією інформацією розпорядитися.

Ні-ні, це не про вибори Президента. Це роздуми про вибір менеджерів проєктів — людей, від чиєї роботи багато в чому залежить успішність вашого бізнесу.

Напередодні новорічних свят з'явилася інформація, що за чотири роки в Україні побудовано 207 заводів. Хороша новина, але професіоналів цікавить питання: «А наскільки ефективно працюють ці заводи?». Адже урочисте перерізання червоної стрічки зовсім не означає, що всі виробничі потужності працюють у розрахунковому технологічному режимі і підприємство випускає якісну продукцію відповідно до плану.

Новий рік, Різдво, Хрещення — чудова серія свят, кожне з яких супроводжується казками, легендами та міфами. Поговоримо трохи про міфи у практичній площині. Про міфи, з якими доводиться стикатися під час обговорення питань організації переробки зернових. Зупинимося лише на деяких із них.

Підбиваючи підсумки року, що минає, у Мінагропроді повідомили, що вперше в історії України валовий збір зернових перевищив 70 млн тонн. Черговий рекорд українських аграріїв знову нагадує про необхідність якнайшвидшого переходу від експорту зерна до експорту продукції переробки.

Українські аграрії зібрали у 2018 році понад 65 млн тонн зерна. Це рекорд, якщо врахувати несприятливі цього року погодні умови. А далі, для забезпечення збереження зібраного врожаю і виконання зобов'язань за експортними контрактами, необхідно подолати проблеми обмежених можливостей логістичного комплексу країни, що стали традиційними.

Нещодавно було оголошено, що лауреатами Нобелівської премії з економіки 2018 року стали Пол Ромер і Вільям Нордхаус. Обидва лауреати розробили методи, що дають змогу дати відповіді на низку найнагальніших запитань нашого часу щодо створення довгострокового та стійкого економічного зростання.

Рік тому в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом. На жаль, за деякими оцінками, у 2018 році Україна виконала свої зобов'язання за Угодою лише на 41%. Однак стратегічний вектор розвитку України визначено і основний тренд спрямований на модернізацію економіки країни в рамках тісної співпраці з країнами ЄС.

6 вересня в Києві розпочала роботу Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Йде обговорення останніх економічних подій та економічної політики. Результати роботи місії дуже важливі для України, оскільки безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість країни.

Останніми роками індустрія комбікормів дедалі більше використовує досягнення біотехнологій у сфері глибокого перероблення зерна для поліпшення якості, ефективності та безпеки продукції. Досить згадати цілу гаму комбікормових добавок на основі кормових ферментів. Це окрема і вельми цікава тема, до якої ми обов'язково повернемося.

Поки в Україні підписують Меморандум про узгодження позицій на ринку зерна і говорять про можливе введення квот на експорт, у Німеччині нічого з урожаю зернових не експортується, а все переробляють на місці.