В Угорщині два найбільших заводи з глибокої переробки кукурудзи — Hungrana Ltd. і PannoniaEthanol. Будівництво нового підприємства було закінчено в 2017 році, після чого потужності з переробки кукурудзи в країні досягли 2,7 млн.т/рік.
Аграрний сектор Угорщини становить 3,6% ВВП і залучає 4,9% всього працюючого населення країни. Угорське сільське господарство є одним з найбільш швидкозростаючих аграрних секторів у Європі: за останні 8 років воно зросло більш ніж на 50% і створило 70 тис. нових робочих місць.
У світі крохмаль виробляють із кукурудзи (73%), картоплі (9%), тапіоки (9%), пшениці (7%) та іншої сировини (2% рис, сорго), а в Україні виробляють тільки два види — кукурудзяний і картопляний.
Йорданія одна з 16 країн Близького Сходу. Ця країна посідає перше місце серед арабських держав і 78 місце у світі за індексом свободи людини (Україна 87 зі 162 країн). В економічному рейтингу свободи з індексом 7,93 з 10 Йорданія посідає 7-ме місце у світі, поступаючись лише Німеччині, Сінгапуру, Н.Зеландії, ОАЕ та Маврикію (Україна з індексом 6,28 лише 134 зі 162).
Сьогодні Казахстан — країна з найвищим національним доходом на душу населення серед колишніх радянських республік, а сільське господарство у 2019 році склало 4,5% ВВП Казахстану. У країні понад 80% території придатна для сільськогосподарського виробництва, але тільки приблизно 10% орні землі і 70% займають пасовища.
Почнемо з міфів, з якими доводиться стикатися під час обговорення питань організації переробки зернових. Основний із них полягає в упевненості, що переробка зерна — це легко, швидко і дешево. «Поставив крупорушку — і греби гроші лопатою».
Перше підприємство з глибокого перероблення кукурудзи в Індонезії запущено в січні 2017 р. з інвестицією $100 млн, а за три роки, станом на січень 2020 р., активи вологого помелу кукурудзи оцінюють уже в $1,2 млрд, причому при будівництві ще двох заводів.
Україна останніми роками відвантажує в Корею 0,3-0,6 млн т кукурудзи на рік (ринкова частка 3-6%). Іншими великими постачальниками кукурудзи в Корею є Сербія, Угорщина та Австралія з обсягом відвантаження з кожної країни по 40-60 тис. т. На зазначені 8 країн припадає 99,9% імпорту зерна кукурудзи в Південну Корею.
Уряд Японії стимулює виробництво фуражної кукурудзи з метою знизити залежність від імпортних кормових інгредієнтів. Як результат, на 95 тис. га в Японії вирощують 4,8 млн т повноцінного зернового силосу.
Статистичні дані про виробництво і споживання кукурудзи в Аргентині дуже різняться з даними з різних джерел. Наприклад, Секретаріат із сільського господарства Аргентини показує, що в 2017 р. (жовтень-листопад) в країні було засіяно 9,1 млн га, і в 2018 р. (березень-квітень) вироблено 43,3 млн т зерна кукурудзи, з яких Аргентина експортувала 23,0 млн т при внутрішньому споживанні 16,6 млн т.
Україна знову залишилася осторонь світових трендів. Ще наприкінці 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону №7348, яким передбачалося, що з 1 січня 2019 року сумарна місткість біокомпонентів для бензинів має становити 3,4%, а з 1 липня 2020 року — щонайменше 4,8%. За порушення встановлених норм передбачалися штрафи. Але на жаль, закон десь загубився, і коли Україна стане повноцінним учасником світового ринку рідких біопалив — невідомо.
Стара сентенція про те, що «володіння інформацією дає змогу володіти світом» давно потребує серйозного уточнення. Володіння інформацією має сенс, якщо вона становить хоч якусь цінність. На думку фахівців інформаційного простору, 99% необхідних даних є сьогодні у відкритому доступі, тобто належать усім. Питання в тому, як цією інформацією розпорядитися.
Ні-ні, це не про вибори Президента. Це роздуми про вибір менеджерів проєктів — людей, від чиєї роботи багато в чому залежить успішність вашого бізнесу.
Напередодні новорічних свят з'явилася інформація, що за чотири роки в Україні побудовано 207 заводів. Хороша новина, але професіоналів цікавить питання: «А наскільки ефективно працюють ці заводи?». Адже урочисте перерізання червоної стрічки зовсім не означає, що всі виробничі потужності працюють у розрахунковому технологічному режимі і підприємство випускає якісну продукцію відповідно до плану.
Підбиваючи підсумки року, що минає, у Мінагропроді повідомили, що вперше в історії України валовий збір зернових перевищив 70 млн тонн. Черговий рекорд українських аграріїв знову нагадує про необхідність якнайшвидшого переходу від експорту зерна до експорту продукції переробки.
Українські аграрії зібрали у 2018 році понад 65 млн тонн зерна. Це рекорд, якщо врахувати несприятливі цього року погодні умови. А далі, для забезпечення збереження зібраного врожаю і виконання зобов'язань за експортними контрактами, необхідно подолати проблеми обмежених можливостей логістичного комплексу країни, що стали традиційними.
Нещодавно було оголошено, що лауреатами Нобелівської премії з економіки 2018 року стали Пол Ромер і Вільям Нордхаус. Обидва лауреати розробили методи, що дають змогу дати відповіді на низку найнагальніших запитань нашого часу щодо створення довгострокового та стійкого економічного зростання.
Рік тому в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом. На жаль, за деякими оцінками, у 2018 році Україна виконала свої зобов'язання за Угодою лише на 41%. Однак стратегічний вектор розвитку України визначено і основний тренд спрямований на модернізацію економіки країни в рамках тісної співпраці з країнами ЄС.
Останніми роками індустрія комбікормів дедалі більше використовує досягнення біотехнологій у сфері глибокого перероблення зерна для поліпшення якості, ефективності та безпеки продукції. Досить згадати цілу гаму комбікормових добавок на основі кормових ферментів. Це окрема і вельми цікава тема, до якої ми обов'язково повернемося.
Поки в Україні підписують Меморандум про узгодження позицій на ринку зерна і говорять про можливе введення квот на експорт, у Німеччині нічого з урожаю зернових не експортується, а все переробляють на місці.