Агробизнес против аграрной науки?

30 декабря 2016, 09:15 5121

После последних двух публикаций о деятельности Национальной академии аграрных наук в редакцию AgroPortal.ua поступило письмо от пресс-центра НААН, в котором выражено недовольство изложенным фактажом, а также представлено свое видение происходящего в НААН в материале «Агробізнес проти аграрної науки?» AgroPortal.ua публикует текст без редакционных правок на языке оригинала.

8 грудня 2016 року президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» Алекс Ліссітса у своєму блозі «Аграрна академія: факти без коментарів» навів низку фактів, які не  відповідають дійсності. Пропонуємо порівняти його та наші дані.

1. У мережі Академії на початку 2016 року разом працювало 12,7 тис. працівників. У результаті оптимізації кількість установ скоротилась на 40%, а працівників — у 2,1 рази. Тож в Академії наразі працює 5,9 тис. наукових співробітників. Звідки Алекс Ліссітса взяв цифру в 20 тисяч працівників?

2. Дивує позиція про кадровий склад НААН. У блозі Ліссітси вказано, загальну кількість академіків — 326 осіб. Але при цьому з поля зору блогера чомусь випала цікава деталь, що на сайті Академії в розділі «Про НААН» у відповідній рубриці «Члени Академії» деякі прізвища у чорних рамочках, що означає — людина померла, але залишилася членом Академії посмертно, бо зробила значний внесок у розвиток науки. Таких осіб 30. Окремі блогери, можуть мати сумнів щодо вагомості внеску цих учених у розвиток аграрної науки, але чи можуть вони похвалитися таким же потужним доробком з наукових праць та досягнень, як і ці академіки? Зокрема, академік НААН Амбросов Володимир Якович (помер у 2014 році) є автором 670 наукових праць, із них 92 особистих і колективних монографій, 87 методик та методичних рекомендацій, 6 підручників, 12 навчальних посібників. Він підготував 4-х докторів та 16-х кандидатів економічних наук. Виступав офіційним опонентом 72 кандидатських і докторських дисертацій.

3. Середній вік членів Академії — 67 років, а не 71, як зазначає Алекс Ліссітса.

Наймолодшим членом Академії є 35-річний Антон Герілович (35 років) — заступник директора з наукової роботи (Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»), доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України. Втім, Алекс Ліссітса стверджує, що наймолодший серед членів Академії — колишній губернатор Київщини 43-літній Максим Мельничук, роблячи особливий наголос на політичній складовій його біографії. Навіщо?

Найстаршим членом-кореспондентом НААН дійсно є Олександр Собко (95 років). Але він автор 130 наукових робіт, зокрема 2 монографій, власник двох авторських свідоцтв на винаходи. І він продовжує працювати. Людина з великої літери, без якої не відбулася б значна частина аграрної науки не лише України. І таких у наших лавах багато.

4. Підприємства НААН обробляють 411,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 364,3 тис. га — рілля. В той же час Алекс Ліссітса просто озвучує приблизну цифру – «понад 400 тис. га». Зрозуміти «понад» можна по-різному — це може бути і 499 тис. га. До того ж, говорячи про землі у підпорядкуванні НААН, автор блогу — свідомо чи ні (нам не відомо) — забуває про одну важливу деталь — частина цих земель слугує для проведення наукових досліджень, тобто на них закладаються основи подальшої продовольчої безпеки України та світу, а не отримують прибутки, як звикли в агробізнесі, який власне і представляє пан Ліссітса через галузеву асоціацію УКАБ.

5. У підпорядкуванні Академії — 180 дослідних господарств та інших підприємств (не 185), з яких економічно активних — 141. Решта 39 — на стадії ліквідації, банкрутства чи реорганізації.

6. Академія об’єднує 111 дійсних членів (академіків), 113 членів-кореспондентів, 27 почесних і 41 (без росіян, яких у складі Академії налічувалась 21 особа) іноземних членів, тобто всього 292 особи. А не 114 академіків, 121 член-кореспондент, 29 почесних та 62 іноземних члени, як пише автор блогу Ліссітса.

7. Державна підтримка НААН за останні 5 років скоротилася із 523 млн грн до 298 млн грн. Тоді як різні установи Академії у 2015 році сплатили до бюджетів різних рівнів близько 510 млн грн. Тобто на 1 бюджетну гривню науковці віддають у бюджет майже дві гривні. 

Тож тепер постає логічне запитання: чим продиктована така цікавість Алекса Ліссітси до земель НААН? Можливо, тим, що він очолює одну з найбільших галузевих асоціацій, у складі якої великі холдинги? До речі, Алекс Ліссітса один із небагатьох виступає за відкриття ринку землі, що, у свою чергу, призведе до приватизації земель НААН.


 Личный взгляд автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.