Сезон-2025 для кукурудзи в Агрейн: виклики та результати

Цього року під ярі культури було відведено понад 26 тис. га, з яких основну частину займають кукурудза та соняшник. Зокрема, під кукурудзу виділили близько 14 тис. га у п’яти регіонах — Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Одеській і Харківській областях. Кардинальних змін у розподілі площ не було, ми внесли лише стандартні коригування, які відбуваються щосезону.

Вже на самому старті сезону погода висунула перший серйозний виклик: теплий ранній початок квітня, потім приморозки наприкінці квітня та на початку третьої декади травня, коли нічні температури різко опускалися до 2-4°C, значно уповільнили сходи та розвиток рослин.

Однак на зміну холодам прийшла інша крайність — спекотна та суха погода в червні – липні, що створила ідеальний фон для масового розмноження шкідників. У посівах спостерігали істотне навантаження з боку лускокрилих, таких як кукурудзяний та луговий метелики, бавовникова та озима совки. Такому розвитку сприяли м’яка зима та суха, спекотна погода в червні – липні.

Для захисту кукурудзи від стеблевого метелика застосовували сучасні інсектицидні препарати з пролонгованою дією. Препарати вносили через кілька тижнів після початку льоту, у ранкові або вечірні години за швидкості вітру до 5 м/с, температури до 25°С та вологості понад 50–60%. Однієї обробки нормою 125 мл/га було достатньо для нейтралізації загрози стеблового метелика, а за одночасної активності бавовникової совки норму підвищували до 150 мл/га. Не менш важливим агрозаходом є забезпечення кукурудзи легкодоступними поживними речовинами.

Ця культура дуже вимоглива до вмісту великої кількості поживних речовин у ґрунті, тому вона потребує більше мінеральних добрив, ніж інші культури. Цього року підживлення планово проводили КАС, орієнтуючись на результати ґрунтової діагностики та план попереднього року: під час сівби вносили 25 кг/га д.р. азоту, а під час вегетації додавали ще 30–60 кг/га.

Окрім традиційних методів, ми активно експериментуємо. Цього сезону, зокрема, випробовували нове біодобриво Азотолайф — як окремо, так і в комбінації з підживленням КАС. Результат виявився досить показовим: на ділянці, де Азотолайф застосовували разом із КАС, коренева система розвинулася значно активніше — вона була більш розгалуженою та мала значно більше дрібних живлючих коренів, що безпосередньо впливає на ефективність засвоєння поживних речовин.

Технологія стріп-тілл також дозволила значно зменшити кількість добрив: вони потрапляють безпосередньо в рядок, що дозволяє скоротити внесення азоту на 30%. Якщо раніше ми в середньому використовували 120-150 кг/га азоту, то зараз, завдяки цій технології, вносимо лише близько 85 кг/га, економлячи значні кошти без шкоди для врожайності.

Усі ці зусилля — захист, живлення, технології — мають одну кінцеву мету: отримати стабільно високий урожай навіть у нестабільних умовах. І тут на перший план виходить ще один критично важливий елемент — вибір генетики. Сьогодні ми робимо ставку не на гібриди-рекордсмени, які можуть показати неймовірний результат лише за ідеальних умов, а на пластичні гібриди, які стабільно дають добрі результати за різних, іноді екстремальних умов.

Ця стратегія стає дедалі актуальнішою в умовах змін клімату та стрімкого зростання вартості ресурсів, адже експерименти та інновації допомагають не просто зекономити, а й зберегти, а часом навіть покращити врожайність.

Тарас Корнієнко, головний агроном агрогрупи «Агрейн»