Учасники виставок демонструють стабільний інтерес до України. Через війну у покупців є певні побоювання, і виставка — це слушна нагода для них зустрітися з українським бізнесом, аби переконатися, що компанії продовжують працювати, експортувати продукцію та тримати економічний фронт своєї країни. Тому саме зараз значення подібних міжнародних заходів ще більше зростає, і для України надзвичайно важливо бути представленою на міжнародних форумах, виставках тощо.
Змінюються та успішно освоюють нові ринки. Про еволюцію українських компаній розповідають міжнародні донори
13 листопада 2023, 05:49 3722
Українські компанії змінюються. Звісно, не всі, а ті, які дійсно хочуть, можуть і мають відповідні ресурси. І це не лише гроші, а й час, і кваліфіковані працівники.
Місія проєкту International Trade Centre (ITC) задекларована у його назві — це сприяння виходу малих і середніх підприємств плодоовочевого сектору України на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості. В фокусі ITC виробники та переробники фруктів, овочів, ягід і горіхів. До 2022 року проєкт працював у шести регіонах на півдні та в центрі України, а після повномасштабного вторгнення розширив свою географію на всю країну.
З національною менеджеркою проєкту ITC Оленою Коломойцевою кореспондентка AgroPortal.ua спілкувалася на виставці Anuga 2023 в німецькому місті Кельн.
Цього року ITC сприяв участі у міжнародній виставці Anuga десяти українських компаній. Як обираються ці компанії, і які враження від виставки?
Олена Коломойцева: Ми підтримуємо виробників садівничої, горіхової галузі у їхньому бажанні вийти на зовнішні ринки: навчаємо підприємства, допомагаємо підвищити якість продукції, підготуватися до сертифікації, проводимо тренінги для персоналу зі специфічних питань, пов’язаних із експортом продукції, аналізом ринків, їхніми вимогами і тенденціями. І, власне, організовуємо участь виробників у міжнародних спеціалізованих виставках. На Anuga ми вже втретє представили колективний стенд для переробників плодоовочевої продукції.
Загалом цього року ITC організовував національні стенди у межах чотирьох виставок: дві для виробників свіжої плодоовочевої продукції — Fruit Logistiсa в Берліні та 15-та ювілейна виставка Fruit Attraction у Мадриді, а також дві для переробників — Gulfood, оскільки Близький Схід є одним із ключових ринків для українських експортерів, та Anuga. Наступного року запланована участь у Fruit Logistiсa, Gulfood, Fruit Attraction та SIAL Paris.
Ми працюємо переважно з малим та середнім бізнесом. Деякі компанії вже продають за кордон, дехто тільки планує розпочати експортну діяльність, тож їм потрібно подолати ще довгий шлях, а участь у міжнародних виставках коштує доволі дорого. Тому така підтримка дійсно важлива для підприємств, і вони дуже її цінують.
Проте участь у виставці не є запорукою знаходження закордонних партнерів або підписання контрактів. Участь у виставці — це потужне джерело новин ринку, можливість зібрати інформацію про його стан і тенденції, ознайомитися з інноваціями та відвідати стенди конкурентів.
Які тренди зараз спостерігаються в харчовій галузі?
Олена Коломойцева: Споживач став обізнаним, він прагне вживати безпечну, корисну та здорову їжу, походження якої можна простежити. Тому впровадження на виробництві систем якості та безпечності є дуже актуальним.
Інша цікава тенденція — це постійне зростання обсягів продукції, що реалізується через електронні торгові майданчики. Цей тренд почав розвиватися під час пандемії й триває донині. Бізнес іде в онлайн, і з кожним роком цей процес стає дедалі стрімкішим — навіть традиційні ритейлери вже мають інтернет-магазини. Невеликі виробники також можуть представити свою продукцію на відомих майданчиках, як-от eBay або Etsy.
Сегмент органічної продукції, з одного боку, зростає, з іншого — імпортери органічної продукції відчувають падіння попиту через інфляцію і зменшення доходів населення. Проте це один із напрямів, що демонструють певне зростання з року в рік — тобто все більше покупців хочуть споживати безпечну їжу без залишків пестицидів.
Частка фруктів та овочів у раціоні споживачів у різних країнах відрізняється. Коли ми організовували торговельну місію до Швеції, то дізналися, що там існує державна програма підтримки органічного виробництва, і до 2025 року 50% ринку має зайняти саме органічна продукція. Також у Швеції є державна програма, спрямована на збільшення споживання фруктів та овочів у школах — здорове харчування пропагується на державному рівні. Це приклад того, наскільки різними є ринки.
Відмова від м'яса з міркувань екологічної свідомості — наскільки це поширене явище?
Олена Коломойцева: «Зелена угода», прийнята у ЄС, передбачає низку вимог щодо благополуччя тварин. Проте тут важлива роль покупця, який вирішує для себе, що обрати. Тренд на веганські продукти дійсно є. Також простежується тенденція до відмови від вживання алкоголю. Загалом це можна назвати свідомим ставленням до споживання. І воно зростає, зокрема завдяки освітнім та інформаційним програмам ЄС. Споживачі стають більш обізнаними щодо складу продуктів, які вони обирають для свого раціону. України це, на жаль, стосується меншою мірою, оскільки багато людей перебувають на межі виживання.
Проєкт ITC працює в Україні 7 років. Як українські компанії еволюціонували за цей час?
Олена Коломойцева: Експорт — складна справа. Коли ми лише починали роботу, компанії погано розумілися на вимогах ринків, часто не знали, яка продукція може користуватися попитом або які вимоги щодо якості та безпечності можуть висунути покупці. Було так: я хочу експортувати, а що саме, якої якості, за якою ціною, як знайти покупців — вони не розуміли.
Зараз у них є певні знання, бази контактів.
Крім того, розуміння вимог ринку дозволяє компаніям приймати управлінські рішення на внутрішньому рівні. У нас є багато підприємств, сертифікованих за міжнародно визнаними сертифікатами, як-от GlobalG.A.P. Є й ті, що впровадили принципи соціальної відповідальності та отримали сертифікат GRASP. На внутрішньому ринку це поки що не є обов’язковим, але необхідно для продажу до Швеції або Норвегії — ринків, на яких наші компанії хотіли би бути представлені.
Чи підтримує ITC галузь виноробства?
Олена Коломойцева: Так, з 2021 року, крім плодоовочевої, ми почали надавати підтримку виноградарсько-виноробній галузі України. Ми бачимо, що сьогодні вона як ніколи потребує допомоги, особливо коли йдеться про малих виробників виноробної продукції. Галузь активно трансформується, багато кроків потрібно зробити в напрямі гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС. Тож Міністерство аграрної політики та продовольства і профільні асоціації звернулися до ІТС, аби підтримка проєкту розширилася також на виноробну галузь.
Наразі виноробні господарства у дуже складному становищі…
Олена Коломойцева: На Херсонщині значна частина підприємств, найбільші з яких —Агрофірма «Білозерський» з 2 тис. га виноградників, Виноробне господарство князя П.М. Трубецького, «Кам’янський» — знищені. Зруйновані переробні потужності, знищені ємності, склади зберігання, у виноградники неможливо зайти.
Особливість садів та виноградників полягає у тому, що якщо їх не обробляти два роки або довше, вони втрачають свій потенціал. Як рослини вони, можливо, ще існуватимуть, але для промислового виробництва вже не підходять. Ситуація дуже невтішна. Ми не знаємо, що відбувається на окупованій території. Виноградарська галузь втратила дуже багато, були серйозні пошкодження, зокрема у Миколаївській області. На виноградниках підприємства «Радісний Сад» («Радсад») постраждали і потужності, і люди. Інші господарства потребують заходів з розмінування.
Виноградарство в інших регіонах теж переживає не найкращі часи, оскільки внутрішній ринок обвалився, з'явилося багато імпортерів, до того ж українські вина, на жаль, не мають гарної репутації. Виноградники хворіють, їхній сортовий склад не відповідає міжнародним вимогам, виробничі потужності потребують значних інвестицій.
Наприклад, за міжнародними вимогами ємності мають бути з нержавіючої сталі, а на деяких виробництвах досі використовують емальовані. Виноградники — це довготривалий проєкт, адже повноцінний урожай отримують лише на 3-5 рік. Але є ентузіасти, які продовжують працювати і в таких складних умовах. І дуже приємно, що українські винороби отримують відзнаки на провідних міжнародних винних конкурсах, як-от London Wine Competition, Berliner Wine Trophy тощо.
Чи є державна допомога з розвитку виноградарства?
Олена Коломойцева: Державна підтримка з'явилася лише кілька років тому. Сьогодні виноградарі можуть подати заяву на компенсацію вартості саджанців, але, звісно, грошей бракує. До того ж через війну не всі готові вкладати кошти в такі довготривалі проєкти.
Питань багато, але виноробна галузь і об’єднання виноробів дуже активні. Однією з рекомендацій ITC було поновлення членства України в Міжнародній організації винограду та вина (OIV). Це міжурядова організація, яка надає Україні можливість долучитися до останніх наукових розробок у галузі виноградарства та виноробства. Це може підсилити наші наукові установи, дозволить Україні брати участь у всіх останніх обговореннях актуальних питань галузі, зокрема щодо зміни клімату, контролю якості, харчової безпеки, просування продукції тощо. Відтепер українські виробники можуть отримувати консультації провідних експертів галузі.
Отже, ITC завершує діяльність в Україні наступного року. Які подальші плани проєкту?
Олена Коломойцева: 8 жовтня під час Anuga ми провели засідання Наглядової ради, адже зібрати всіх в Україні зараз неможливо. До Кельну приїхали представники донора — Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), Міністерства аграрної політики та продовольства України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту, женевського офісу ІТС, галузевих асоціацій та бізнесу, з якими ми працюємо. Учасники засідання обговорювали результати діяльності проєкту і план заходів на 2024 рік.
Наразі завершується друга фаза проєкту ІТС, але є сподівання, що донор погодиться продовжити його роботу, адже проєкт довів свою ефективність.
Дякую за розмову!
Для довідки: проєкт ІТС «Сприяння виходу малих і середніх підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості» впроваджується в Україні за фінансової підтримки уряду Швеції.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
