Закон про повернення валюти: які новації вводяться

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» у Facebook.

Положення законопроєкту передбачають:

• удосконалений механізм валютного контролю для визначених товарів, що поширюється на такі коди УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха та шрот соняшниковий);
• експорт можуть здійснювати лише платники ПДВ, реєстрація яких не є призупиненою;
• уряду необхідно запровадити режим експортного забезпечення, що запустить механізм, котрий передбачений у законопроєкті №8166-д;
• урядом встановлюються мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення, і різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від’ємною.

Механізм валютного контролю, що пропонується в законопроєкті №8166-д, вводить такі зміни:

1. Якщо немає порушень валютного законодавства протягом останніх 12 місяців, то надається право експорту без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту за поточною процедурою. Кожного місяця дозволено експортувати на подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в країну, що розрахована за попередні 6 місяців.
2. Якщо потреби експорту є більшими за розрахований ліміт, то на цю понаднормову суму потрібно зареєструвати податкову накладну за ставкою 14 або 20%. Буде можливість відкоригувати таку накладну після повернення валютної виручки зі ставки податку 14 або 20% на 0% й отримати бюджетне відшкодування ПДВ.
3. У випадку, коли ліміту немає, необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14 або 20%, яку можна буде відкоригувати після повернення валютної виручки й отримати бюджетне відшкодування ПДВ.

«Орієнтовно законопроєкт вступає в дію з березня 2023 року, оскільки з дати прийняття надається 14 днів для підписання Президентом, а закон вводиться в дію через місяць з дня опублікування та буде дійсним на період дії воєнного стану», — уточнюють в УКАБ.

Однак для успішного початку функціонування механізму експортного забезпечення ще потрібно:

• внесення змін до Митного кодексу України задля погодження із положеннями, передбаченими у законопроєкті №8166-д;
• прийняття Кабміном постанови, якою буде запроваджено режим експортного забезпечення. Рішення КМУ має передбачити термін, на який вводиться режим, перелік товарів та мінімальні експортні ціни на ці товари.