Вартість експорту насіння та плодів олійних культур з України за підсумками 2022 року склала майже $3,8 млрд, що на 54% більше, ніж роком раніше.
Про це говориться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки».
«Кількісні обсяги постачань основних товарних позицій продукції цієї групи на зовнішні ринки сумарно зросли приблизно вдвічі», — зазначає заступник директора ННЦ ІАЕ, академік НААН Микола Пугачов.
Експорт ріпаку в натуральному виразі збільшився з 2,7 млн т у 2021 році до 3,1 млн т у 2022 році, а соєвих бобів, відповідно, на 0,9 млн т — до показника в 2,0 млн т. Найбільш помітним і багатократним стало зростання експорту соняшнику — з 0,08 млн т 2021 року до 2,8 млн т у 2022 році, поінформував науковець.
За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2022 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.
«Характерною рисою 2022 року стало подальше закріплення позицій Європейського Союзу серед ринків збуту плодів і насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 3/4 від вартісних обсягів постачань усіх олійних культур з України», — зауважив Микола Пугачов.
Топ-6 покупців українських олійних культур: Румунія (частка в експорті 18,6%); Туреччина (13,7%); Польща (12,7%); Болгарія (11,5%); Німеччина (8,1%); Угорщина (7,1%). Ці країни забезпечили 72% експортних доходів.
У 2022 році зменшення обсягів експортних постачань продовжилось по соєвій олії — 237 тис. т (-2%), а також фіксувалось зниження по ріпаковій олії — 66 тис. т (-60%), поінформував експерт.
У групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2022 році її експорт з України становив 4,3 млн т — на 16% менше, ніж у 2021 році. Доходи від продажу соняшникової олії склали $5,5 млрд, тобто на 14% нижче, ніж у попередньому році, зазначив Микола Пугачов.
За його словами, 2022 року відбулися суттєві перестановки у рейтингу основних покупців олії, і топ-10 виглядає так: Польща (частка в експорті 13,3%); Індія (13%); Туреччина (11,2%); Румунія (7,2%); Нідерланди (6,6%); Китай (6%); Італія (5,4%); Болгарія (4,9%); Іспанія (4,4%); Ірак (3,3%).
Сукупно ці країни акумулюють понад 75% вартісних постачань української олії на зовнішні ринки.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

Україна у 2025/26 МР втратила статус найбільшого експортера соняшникової олії у світі, який утримувала з сезону 2005/06. росія перервала 20-річне лідерство.

Експорт соняшникової олії за 15 днів вересня становив 131 тис. т, це на 38% менше традиційного обсягу (212 тис. т).

Міністерство аграрної політики та продовольства наприкінці липня отримало від експортерів звернення щодо необхідності регулювання мінімальних цін. У серпні уряд знизив їх майже на 30%. Це мало б сприяти дешевшому експорту, однак попри завантажену логістику експортні ціни в серпні залишалися високими і вплинули на рівень вересневих цін.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.