Рослинництво

Оператори протимінної діяльності у липні повернули до використання 330 га агроземель у межах 5 договорів, укладених з Центром гуманітарного розмінування.

Серед пріоритетів Херсонської ОВА — підтримка тих аграріїв, хто втратив урожай у результаті посухи чи заморозків. В області триває робота з документального оформлення втрат. Уже 500 господарств звернулося для фіксації наслідків.

Україна імпортує картоплю фрі вже переробленою — чищену та нарізану відповідно. Вирощувати сорти картоплі для переробки на фрі хочуть чи не всі картоплярі, адже її вартість удвічі більша, ніж чипсової, проте це складно втілити технологічно, оскільки відповідні сорти потребують значного зрошення.

Багато господарників усвідомили вигоду вирощування часнику, а вона очевидна: за мінімальних капіталовкладень можливий дохід значно перевищує витрати. Бізнес на часнику вигідний ще й тим, що продукт високо цінується, а споживчий попит на нього є протягом цілого року.

На ринку ріпаку наприкінці тижня відчувається незначний тиск пропозицій з його продажу за гривню від невеликих фермерів.

Затяжні дощі у липні та на початку серпня погіршили якість пшениці на заході та півночі України, оскільки частина зерна виявилась пошкодженою грибком типу альтернарії чи сажки.

На Херсонщині триває збір урожаю. Попри природні катаклізми та російські обстріли аграрії щодня виходять у поле.

Наслідки введення експортних олійних мит складно прогнозувати. За таких умов гравці ринку припускають, що навіть 50% ріпаку може бути експортовано, 50% — перероблено на внутрішньому ринку.

На Тернопільщині тривають жнива: вже повністю зібрано озимий ячмінь і горох, зараз аграрії активно збирають озиму пшеницю й озимий ріпак.

Україна експортує 85-90% вирощеного ріпаку, і 95% цих обсягів прямує до ЄС. Лише 10-15% ріпаку переробляється на внутрішньому ринку.

Несприятливі погодні умови та відставання в розвитку посівів сої можуть суттєво зсунути початок збиральної кампанії.

Найдорожчою культурою для вирощування у 2024 році був ріпак із середніми витратами 815 $/га.

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє, що на території с. Себине Костянтинівської сільської ради Миколаївського району запроваджено карантинний режим по картопляній молі (Phthorimaea operculella Zell.).

До першої п’ятірки покупців української пшениці в сезоні, що тільки-но закінчився, входили Іспанія, Єгипет, Алжир, Індонезія та В’єтнам.

Фермери на Херсонщині поступово відновлюють кавунові поля: цього року під культурою 1,5 тис. га. Незважаючи на збільшення посівів, до врожаю кавунів, який був у області до повномасштабного вторгнення, ще далеко.

Індустріальний парк «МаʼРижани» розпочав збирання нового урожаю промислових конопель на Житомирщині. Нещодавно там запрацював новий завод із випуску довгого волокна для потреб текстильної промисловості.

Аграрії Рівненщини нарощують темпи збирання ранніх зернових культур. В області озимий ячмінь уже зібрано зі 100% площ. Середня урожайність культури — 54 ц/га.

Миколаївщина 2025 року через посуху втратила майже весь урожай кукурудзи та половину — соняшнику.

Гідротермічні умови липня були сприятливими для поширення шкідників пізніх ярих культур, зокрема й лускокрилих видів. Сьогодні майже в усіх регіонах у посівах соняшнику та кукурудзи спостерігаються гусениці лучного метелика, бавовникової та інших листогризучих совок.

На Херсонщині завершено дію особливого режиму захисту рослин, який було запроваджено через появу небезпечних шкідників — сарани італійського пруса та сарани марокканської.