Блоги

Наприкінці 80-х сільськогосподарські сектори України і Казахстану розвивалися в єдиній системі координат. На перший погляд, за минулі чверть століття наші агрохімічні шляхи значно розійшлися. Але насправді, не маючи доступу до великих викопних ресурсів, українські аграрії просто змушені були «бігти вперед» швидше, ніж казахські колеги.

Довгоочікуваний звіт Міністерства сільського господарства США USDA, опублікований увечері 31 березня поточного року, був сповнений несподіванок щодо даних про посівні площі весняної сівби.

Ухвалення найважливіших питань вночі та без будь-яких кваліфікованих консультацій з експертами стало ганебною урядовою традицією. Востаннє, в ніч на 25 грудня, парламент ухвалив податково-бюджетний пакет документів.

Питання: «Чи буде життя в Криму без Північно-кримського каналу?» — не риторичне. Відповідь очевидна — перспектив для сільського господарства в такому разі немає!

На сьогоднішній день недостатньо мати тисячі гектарів високоякісного чорноземного ґрунту, ресурс якого не безмежний. Нескінченно інвестувати в збільшення парку транспортних засобів. У якийсь час потрібно зробити крок назад і поглянути на свої непродуктивні спроби інвестувати і думати, як працювати ефективніше і заробити більше грошей.

Чи зможе Держпродспоживслужба подолати виклики природи, чи ситуація набере обертів як з африканською чумою свиней, що розрослася по всій Україні?

Парламентський комітет з питань податкової та митної політики на своєму засіданні ухвалив 22 голосами рішення підтримати у першому читанні законопроект №3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, зокрема сільгосптоваровиробників».

У 2015 році бізнес щосили намагався отримати ще трохи «контрольних канікул». Але гучні заяви з міністерських крісел про необхідність захистити сферу господарювання від перевірок залишилися лише текстом на сторінках видань.

На початку березня цього року був учасником зустрічі провідних аграріїв України та голів профільних аграрних асоціацій, ініціатором якої виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Розмова проходила без участі преси і була максимально відвертою. Кожен учасник висловився з приводу ситуації у сфері оподаткування АПК після 1 січня 2016 року.

Тема експорту української аграрної продукції та продуктів харчування до країн Європейського Союзу загалом, та набуття чинності Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною зокрема, посідає останнім часом доволі помітне місце в інформаційному просторі України.

Кожен додатковий долар, інвестований державою в сільськогосподарські наукові дослідження та дорадництво в США, генерує додаткові 32 долари національного багатства.

Люди, які досліджують питання гендерної рівності, здебільшого вважають, що значнішою є роль аграрного сектору в економіці країни, то вищою в країні є гендерна асиметричність соціально-економічних відносин. Чи підтверджується ця гіпотеза в умовах України?

IT-технології вже давно ефективно інтегруються у всі сфери економіки, агропромисловий комплекс — яскравий тому приклад.

Проблему обігу ГМО-продукції обговорюють не один десяток років, розділивши суспільство на дві протиборчі сторони: тих, хто вважає, що її можна вирощувати, і їхніх противників.

Як народний депутат, перш за все, я орієнтуюся на настрої людей, які мене обрали. І я практично не зустрічав людей, які б підтримували уряд. Оцінка вкрай негативна, тому що людям не стало жити краще, а скоріше навпаки.

Зона вільної торгівлі України з ЄС відкрила вітчизняним виробникам двері до європейського споживача. Щоправда, обмеживши безмитне ввезення квотами. Як отримати дозволи на експорт і хто вже встиг це зробити?

Україна має унікальні чорноземи, але середня врожайність на них залишається нижчою, ніж в інших європейських країнах з менш родючими ґрунтами. Через мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який продовжувався кілька разів протягом останніх 15 років, значний потенціал зростання пропадає даремно.

Спочатку два риторичні запитання. 1. Чи може український аграрій довіряти уряду, який порушує своє письмове публічне зобов'язання за 6 днів до початку нового календарного року? 2. Чи може уряд у 2016 році розраховувати на українського аграрія, якому створюють усі умови для занепаду с/г виробництва?

Протягом багатьох років агропромисловий комплекс функціонує у своєрідному замкненому колі: насіння різного походження вдосталь, але сільгосптоваровиробники скаржаться на брак саме якісного посівного матеріалу.

Відкликання Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства України стало домінуючою темою останніх кілька днів. У п'ятницю він таки написав заяву про звільнення. Як події розвиватимуться далі, вирішать під куполом на Грушевського.