Очевидне й нагальне питання скасування вивізного мита на насіння льону та рижію «припадає пилом» у Верховній Раді. Ще актуальнішим є скасування такого ж мита на соняшник. В умовах перевищення переробних потужностей соняшнику над його виробництвом уже вдвічі такий крок спричинив би ефект, подібний до того, який мало впровадження мита в 1999 році. Тільки зараз це зумовило б приплив інвестицій у глибоку переробку олії та шроту. Адже в «битві» за соняшник (сою, ріпак) переможе той, у кого найдорожчий кінцевий продукт. І хоч би як не намагалися того не помічати в «Укроліяпромі», екстенсивний шлях себе вичерпав. До того ж наявне мито «перегріло» олієдобувну галузь.
Таких прикладів можна навести безліч, і не тільки в агросфері. Але, коли поспостерігаєш, як працює ВРУ, стає сумно.
На часі нагальною є потреба у реформі самої влади — цього разу в конституційний спосіб. Залишаючи за законодавчим органом визначення рамкових умов, варто надати Урядові можливість діяти оперативно.
Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова робочої групи з заснування асоціації льонарів
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.