Ольга Трофімцева

Два роки тому, в червні 2022 року, Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС. «Сільське господарство та розвиток сільських територій» — один із понад 30 переговорних розділів, і саме він, зважаючи на розмір сектору і його чутливість, може стати одним із викликів у переговорному процесі, оскільки домашньої роботи потрібно зробити ще багато.

Слово «кооперація» в Україні стало майже лайливим, або ж як мінімум таким, яке не викликає позитивних емоцій ані у фермерів, ані у представників державних органів влади. Це пов’язано насамперед з історичною пам’яттю і негативним досвідом примусової радянської колективізації. За роки новітньої незалежності України успішних масових прикладів кооперації в АПК ми також не мали, тому багато хто з фермерів ставиться до подібних ініціатив з певною засторогою.

Український медіапростір вчергове за час з початку повномасштабного вторгнення сколихнула новина про затвердження нової структури Кабінету Міністрів України з істотним скороченням державних службовців як в центральному апараті, так і в регіонах. У межах даної реформаторської ініціативи планується знову об’єднати Міністерство аграрної політики і продовольства України з Міністерством економіки, куди будуть додані ще і деякі підрозділи Міністерства стратегічних галузей промисловості.

Україна експортувала понад 4 млн т зерна. Від часу, коли запрацював зерновий коридор, з портів «Великої Одеси» вийшло більш як 200 завантажених суден. Дуже непогано з огляду на те, що ми працюємо у форс-мажорних обставинах воєнного вторгнення. Аграрії отримують валютну виручку. Вони продовжують виробництво та підтримують економіку.

Поки наш проект поступово розгортає свою діяльність, виходячи з фази облаштування та організаційного хаосу, хотіла б розповісти про перші напрацювання та поділитися інсайдом, що може бути корисним для наших гравців аграрного ринку.

Тема експорту української аграрної продукції та продуктів харчування до країн Європейського Союзу загалом, та набуття чинності Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною зокрема, посідає останнім часом доволі помітне місце в інформаційному просторі України.

Радіючи разом з усіма представниками українського молочного сектору останнім новинам із Брюсселя, я б дуже хотіла у своїй останній у цьому році колонці звернутися до наших молокопереробних підприємств із дружньою порадою та поділитися знаннями.

Про потенціал аграрного сектору України не говорить тільки ледачий. Те, що наша країна в силу природних і кліматичних умов має певні конкурентні переваги як світовий виробник (певних) сільськогосподарських товарів, факт незаперечний. Менш очевидним, судячи з двадцятирічної історії українських реформ, є шлях до побудови ефективного і конкурентоспроможного аграрного сектора.