Лобіювання — це не лайливе слово, а важлива робота

Рішення, які приймаються на державному рівні в галузі аграрної політики, так чи інакше зачіпають інтереси усіх громадян, різні прошарки населення. Будь-яке на перший погляд вузькосекторальне рішення може безпосередньо чи опосередковано вплинути не лише на виробників окремого продукту, але й на кінцевих споживачів цілого спектру продукції, і не лише продовольчої. Тому кожне конкретне рішення в аграрній політиці має бути виваженим, добре збалансованим, орієнтованим на досягнення суспільно та економічно важливих цілей і не базуватися на інтересах окремих зацікавлених суб'єктів політичних чи економічних відносин.

Якщо подивитись на досвід формування аграрної політики та конкретних політичних рішень в аграрному секторі в високорозвинених країнах, ми майже скрізь побачимо спільні риси: наукове обґрунтування та тривалі громадські та експертні обговорення перед прийняттям будь-якого важливого рішення з одного боку, і сильний, законодавчо врегульований інститут лобізму — з іншого.

Звичайно, потрібно розуміти, що мається на увазі під «лобізмом» в такому разі. Ми будемо говорити про його класичне визначення: координована практика обстоювання інтересів різними економічними, етнічними чи політичними групами через встановлення та плекання стосунків з представниками всіх гілок влади в рамках, визначених законодавством. Другим боком лобізму є вплив на суспільну думку через формування тих чи інших меседжів у публічному просторі. 

Але давайте розглянемо це питання на конкретному прикладі — взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України і профільних асоціацій, які представляють інтереси різних секторів, груп виробників АПК. Їх немало, якщо не помиляюсь, точно понад 100. І як свідчить мій досвід роботи в Міністерстві аграрної політики та продовольства, нам було б набагато легше працювати по деяких питаннях, включаючи зовнішньоекономічні теми (наприклад, перемовини щодо ЗВТ), якби профільні асоціації виходили на відомство з єдиною узгодженою позицією від сектору, сконцентрувавши увагу на інтересах усієї галузі.

Узгоджена позиція часто дорівнює адекватній комунікації. Адже Мінагропрод — це, насамперед, «голос» галузі у Кабінеті міністрів України та комунікатор з іншими органами та відомствами, включаючи Верховну Раду. Якщо розглядати його не як опонента чи орган, який спускає по вертикалі певні рішення, а як партнера, то це вплине на всю філософію формування аграрної політики у країні на довгострокову перспективу, і навіть більше — сам підхід у формуванні бачення майбутнього аграрно-промислового сектору нашої держави. Насправді, відносини між міністерством та представниками сектору, основними стейкхолдерами та гравцями ринку вже досить відчутно змінилась. Я особисто все частіше бачу приклади продуктивної співпраці асоціацій та нашого відомства, коли ми спільними зусиллями вирішуємо певні проблеми або відстоюємо інтереси галузі «одним фронтом».

Я особисто вітаю практику, коли напрацювання будь-яких важливих для галузі рішень починається з комунікації з малими та великими стейкхолдерами, з різними підсекторами та групами інтересів. Завдяки цьому на формування єдиної позиції між тваринниками, рослинниками, машинобудівниками, великими і малими господарствами, коли це необхідно, Мінагропрод не витрачатиме часу, а через оцінку виваженості рішення використовуватиме напрацьований механізм і швидше його артикулюватиме в інших центральних органах виконавчої влади.

Це зекономить значну кількість часу, дозволить міністерству бути більш оперативним та ефективним.

Така позиція дуже важлива у комунікації із зовнішнім світом. За умов, коли всередині галузі або між галузями існують певні розбіжності, закордонні колеги можуть використовувати їх, щоб максимально послабити позиції і агросектора і України в цілому.

Я вважаю, що показовим прикладом став  проведений минулого року захід у Брюсселі в рамках аграрно-політичного діалогу Україна — ЄС, коли комунікація з проблемних питань частково перейшла від DG AGRI і Мінагропроду на рівень асоціацій. Я як модератор згаданого заходу можу вам відверто сказати: була досить напружена дискусія, було багато цифр і емоцій. Проте саме завдяки більш-менш зваженій позиції українських асоціацій, яких було представлено 8, про аграрні проблеми України не лише почули, але й зауваження були враховані.

І це приклад того, що цивілізоване лобіювання інтересів галузі на рівні профільних асоціацій набагато швидше веде до потрібного АПК результату. Я завжди наголошую в своєму спілкуванні з усіма представниками аграрного сектору України: об’єднуйтесь. Об’єднуйтесь, знаходьте компромісні рішення щодо тих питань, які вас цікавлять, і приходьте до нас в міністерство з цією позицією. У вашій єдності — сила. Сила лобіювання ваших інтересів не лише всередині країни, а, що більше важливо, на зовнішніх ринках. Я переконана в тому, що наш АПК здатний генерувати додану вартість, високотехнологічні продукти та продавати їх у всьому світі. Але це можливе за однієї важливої умови: ми маємо вчитися презентувати себе разом, лобіювати наші інтереси на регіональному чи глобальному рівні теж разом, тому що в цьому наша сила і наша конкурентна перевага.

Нашим аграрним виробникам я часто як приклад називаю ЄС та європейські країни, де аграрні асоціації є дуже серйозними лобістами сектору на всіх рівнях прийняття рішень. У ФРН, де я досить довгий час працювала (в тому числі у асоціації), визначальний вплив на формування аграрної політики має Deutscher Bauernverband (Асоціація фермерів ФРН), без участі її представників важко собі уявити будь-які дискусії щодо поточних чи стратегічних питань аграрної та економічної політики не лише на національному, але й на європейському рівні. У Європейському союзі базовою асоціацією фермерів є COPA COGECA. До неї входять національні асоціації. Організація є потужним інструментом відстоювання інтересів європейських фермерів, і я завжди закликала наших аграріїв не відкидати можливостей прямого діалогу з COPA COGECA. Так, це наші конкуренти, але саме тому і потрібно мати постійний контакт з ними і не боятись виходити на складні теми, обговорювати їх та знаходити точки дотику. Але такі потужні гравці, як COPA COGECA, будуть розмовляти лише з консолідованими представниками нашого агросектору.

Тому я можу лише ще раз сказати в резюме. 1. Лобізм — це не лайливе слово, а серйозна і високопрофесійна робота, якій нашим аграрним виробникам ще потрібно вчитись. 2. Об’єднуйтесь. І будемо разом відстоювати наші інтереси у всьому світі.

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції