ВАР

Ціни на українську сою, яка ще восени користувалася ажіотажним попитом, різко впали через кон’юнктуру світового ринку. Цей тренд продовжиться найближчими місяцями.

Трейдери намагаються спекулювати на кризі у Червоному морі, зростанні фрахту в світі та інших глобальних проблемах, аби довести, що ціна на пшеницю та кукурудзу має бути нижчою, ніж зараз.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Український ринок пшениці відчуває цінове затишшя, оскільки ділова активність на світовому ринку знижується з 25 грудня і орієнтовно по 5 січня через новорічні канікули.

Ажіотаж на українському ринку сої, який спостерігався останніми місяцями, може піти на спад на тлі змін на світових ринках.

Українські товаровиробники постійно потерпають від дій низки країн ЄС, які намагаються обмежити постачання агропродукції. У разі євроінтеграції ситуація може ускладнитись.

Україна збільшила експорт кукурудзи до Китаю завдяки відносній стабілізації роботи глибоководних портів.

Україна експортувала за 20 днів листопада вже 425 тис. т сої. Якщо експорт цього місяця сягне 560 тис. т, то це буде абсолютним рекордом за всі роки незалежності України.

Українські сільгосппідприємства після деокупації регіонів стикнуться з низкою викликів — мінування полів, проблеми з податковою та банками.

Ціни на пшеницю після влучання у корабель на Одещині почали відновлюватися.

Блокада польських перевізників на кордоні з Україною призводить до простоїв вантажівок з українським збіжжям та додаткових втрат для товаровиробників.

З наступного року в Україні запустять ринок послуг із гуманітарного розмінування через Prozorro. У бюджеті на 2024 рік на ці потреби заклали 2 млрд грн. Кошти планується спрямувати на підтримку сільгосппідприємств, які купуватимуть послуги з розмінування через аукціон. Це має стимулювати розвиток ринку послуг та пришвидшити розмінування країни.

Україна cтаном на 30 жовтня експортувала 424 тис. т ріпаку, але відстає від законтрактованих обсягів через складнощі з логістикою.

Аграрні розписки в майбутньому розширять коло застосування.

Україна експортувала 41 тис. т ячменю станом на 23 жовтня. Певне пожвавлення експортного попиту на зернову пов’язано з покращенням роботи одеських портів.

Нестача обігових коштів для продовження виробництва — одна з найбільших проблем українських аграріїв. У критичній ситуації — виробники з деокупованих територій. Їхні підприємства зруйновані, поля заміновані, а попередні кредити віддавати нічим, як і неможливо взяти нові.

Кукурудзу та ріпак станом на середину жовтня купують за привабливими цінами лише в портах країн ЄС. Натомість на ринку сої зовнішні та внутрішні ціни змагаються між собою.

Обігові кошти в українських аграріїв вичерпуються, оскільки через війну суттєво здорожчала експортна логістика, а ціни на агропродукцію, навпаки, знизились.

1,2 млн т української пшениці законтрактовано на експорт у жовтні. Цей показник може бути більшим, якщо Україні вдасться покращити логістику.

Сільгоспвиробники, які постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією, зможуть отримати індивідуальну консультативну допомогу з питань земельного, аграрного, податкового законодавства тощо.