погода

На Київщині посівна почалася на тиждень раніше, ніж у Чернігівській області. Але якщо говорити про оптимальні строки сівби минулих сезонів, то цьогоріч вони настали пізніше майже на два тижні. Аграрії в цій ситуації діяли на свій страх і ризик: хтось чекав потрібних температур, хтось сіявся в холодний ґрунт, намагаючись втиснутись у терміни.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Хоча в господарстві El Gaucho мають 6 метеостанцій і можуть моніторити погоду, все одно жодних гарантій ніхто не дає. З погодою дуже складно.

Агрометеорологічні умови в Україні упродовж першої декади травня були задовільними для вегетації більшості сільськогосподарських культур.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Польські садівники можуть втратити до 50% майбутнього врожаю яблук через сильні зимові та весняні заморозки.

Холодна погода переважала на території України упродовж квітня. У більшості днів місяця середня добова температура повітря була нижче норми, лише в окремі дні відмічалося потепління.

Озимий ріпак у господарствах «Теком Агро Групп» (Одеська обл.) перейшов у фазу початку цвітіння та цвітіння, однак розвиток культури стримують весняні заморозки.

Погодні умови у квітні призведуть до зниження врожаю спаржі в Україні на 30%.

Фермерське господарство на Харківщині лише рік тому заклало перші плантації спаржі, однак уже сьогодні активно розвиває виробництво, розширює площі та формує власний ринок збуту.

Весняні заморозки суттєво вплинули на українські сади, однак близько 50% врожаю черешні в країні все ж може зберегтися.

Погодні умови, які спостерігалися в Україні впродовж другої декади квітня, у цілому були задовільними для вегетації основних сільгоспкультур, але їх розвиток відбувався дещо уповільнено через помірне накопичення тепла, невисокі денні температури повітря та наявність заморозків.

Різкі перепади температур, від нічних приморозків до помірних денних, стають причиною фізіологічного стресу всіх без винятку сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. У таких умовах існує єдиний ефективний інструмент швидкого відновлення посівів і багаторічних насаджень від стресу.

Україна може зіткнутися з суттєвим дефіцитом абрикосів і персиків у 2026 році через аномальні весняні холоди, які пошкодили значну частину врожаю.

Доки аграрії чекали сприятливих для обробки умов, бур’ян переріс чутливу для застосування гербіцидів фазу росту. Або провели необхідне обприскування контактним продуктом, але через непередбачувану погоду очікуваного високого результату не отримали.

Організація об’єднаних націй (ООН) заявляє, що екстремальна спека ставить глобальні продовольчі та сільськогосподарські системи на межу виживання, загрожуючи засобам до існування понад 1 млрд людей.

Посіви озимих культур у Вінницькій області демонструють добрий стан розвитку, незважаючи на нестабільні погодні умови у квітні.

Погодні умови в Україні у другій половині першої декади квітня погіршилися, що вплинуло на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Науковці окреслили критерії, за яких озимі культури після зимових пошкоджень доцільно пересівати.

Посівна кампанія розпочалась в «Укрпромінвест-Агро» (УПІ-АГРО) з перших днів квітня.