За спекотних екстремальних погодних умов постраждають не лише загальні врожаї цього року, а й насіння, що має забезпечувати майбутні посіви.
Через аномальну спеку найбільший недобір цього року аграрії чекають по сої, адже посуха почалася якраз у фазу цвітіння більшості посівів, соя скидала квітку та зав'язь.
Посівна озимого ріпаку під урожай 2025 року зараз під дуже великим питанням.
Аномальна спека в Україні триває вже понад два тижні, і найближчими днями різкого зниження температури не очікується. На більшості території не прогнозується також і опадів. Сільгоспвиробникам така ситуація загрожує серйозними втратами врожаю, а також суттєвим зниженням якості насіння. Особливо критично це для пізніх зернових та олійних: кукурудзи, соняшника та сої.
Всі знають про важливість сівозміни, але що буде якщо її не дотримуватися?
Склеротиніоз стебла соняшнику (біла гниль) є серйозною загрозою для посівів цієї культури. Через хворобу на заражених рослинах не встигає розвинутись кошик, і, відповідно, не відбудеться достатній налив зерна. У результаті знижується врожайність.
В Черкаській області є випадки враження кукурудзи попелицею. Висока її кількість може призвести до знебарвлення, пожовтіння та підсихання листя, затримки росту рослин, пошкодження качанів грибком і, як, наслідок, суттєвого зменшення врожаю.
Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.
Кукурудза за своєю фізіологію росте кущем, а одне стебло — це заслуга кропіткої роботи селекціонерів. Пасинки це звичайна реакція рослини на зовнішні фактори, які певною мірою і спричиняють «повернення до батьківської фізіології — кущової рослини».
За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.
Харків від початку повномасштабної війни перебуває під прицілом російської армії. Місто було і залишається однією з головних цілей окупантів, але Харківщина протистоїть ворогу. І в таких надскладних умовах продовжують працювати бізнес і підприємці, роблячи свій внесок у підтримку економіки країни.
Одна з найшкодочинніших хвороб для цукрових буряків — церкоспороз. Ураження 50-60% рослин цією хворобою призводить до значного зниження врожайності.
У технології вирощування сої значне місце посідає підживлення культури бором, адже він є важливим елементом для нормального росту рослин.
Порівняно з минулим роком аграрії не відчули суттєвих змін у вартості весняної посівної. Хоча посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин цьогоріч дещо зменшилися в ціні, але фінансового полегшення сільгоспвиробникам це не принесло, адже значно зросли витрати у частині дизпалива, орендна плата збільшилася в середньому на 13%.
Всі знають, тож, напевно, не варто загострювати увагу на тому, як та в який спосіб бур’яни шкодять посівам сільгоспкультур, а також на необхідності їх контролю. Проте часто можна зустрітись із ситуацією тією чи іншою мірою забур’яненого поля, іноді аж до «стікання» культури.
Поточні умови весни цього року були сприятливими для життєздатності шкідників. Нагадаємо, що озима совка — один із найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур. Загалом втрати врожаю через цього шкідника можуть досягати 50%.
Урожайність цукрового буряку напряму залежить від кількості рослин і днів вегетації.
Весняна посівна в Україні вже на фінальній стадії: аграрії досівають сою та кукурудзу, висіяли соняшник, вносять ЗЗР на культури, аби побороти хвороби, бур'яни та шкідників. Сільгоспвиробники використовують перевірені схеми обробок, випробовують нове, працюють ефективними препаратами, які забезпечують результат і не шкодять культурам.