Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт про страхування інвестицій від воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство.
Уряд буде спрямовувати інвестиції в реальний сектор економіки, зокрема, за 10 років планується залучити $90 млрд інвестицій у виробничі підприємства.
Втрати та пошкодження в агросекторі, спричинені війною, складають $40 млрд. І це весняні розрахунки KSE без урахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Актуальних даних на сьогодні немає, проте самі аграрії вказують, що втрати сягають $500/га.
Головна перепона для залучення інвестицій в український бізнес — безпекові ризики. Всі макроекономічні моделі базуються на припущенні, коли завершаться бойові дії. Тобто діє класична модель очікування: спочатку — завершення бойових дій, а потім — відновлення. Але бізнес не може чекати, інвестиції потрібні вже зараз, а для цього необхідні додаткові умови.
Агробізнес під час війни — один із тих секторів, який продемонстрував стійкість попри заблоковану логістику, відсутність обігових коштів, втрату земельного банку, здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів та інші виклики.
ТОВ СП «НІБУЛОН» поточного року розпочало реформу агровиробництва, яка покликана досягти прибутковості навіть під час блокування експорту та збільшення логістичних витрат.
ТОВ СП «НІБУЛОН» має намір провести модернізацію елеваторного напряму на загальну суму близько $12 млн.
Українські виробники можуть отримати безповоротні кошти на розвиток інновацій, обладнання та експертну допомогу. Але проблема в тому, що не всі компанії та підприємства вміють працювати з донорськими коштами та грантами.
За 40 км від Чернівців знаходиться Недобоївська громада, яку за правом можна вважати садівничою — тут під садами зайнята більша частина площ. І поки інші виробники працюють на ринку сировини, у господарстві «Пріма» зробили крок уперед — зайшли в переробку і налагоджують виробництво соків прямого віджиму під ТМ «ПанСік».
Виробництво кондитерських виробів компанії Nonpareil знаходиться у Дніпрі. Воно працювало з перших днів повномасштабного вторгнення. Цього року компанія відкрила другий виробничий майданчик, також у Дніпрі.
Бренд планує розвиток в Україні, хоча без підтримки і ринку грошей конкурувати із закордонною продукцією пивоварам складно. Виробник готовий співпрацювати з міжнародними інвесторами, проте ті чекають, коли ситуація в країні стане більш стабільною.
Підприємство «Прайм Снек» перемістилося з Харкова до Закарпаття, хоча була пропозиція переїхати до Словаччини. Обрали Україну, оскільки саме тут вбачають сталий розвиток на роки. Компанія випускає сушений спінений сир у вигляді кульок.
Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.
Компанія «ТОМ» виробляє горіхові пасти, карамель, десерти та шоколадні цукерки десять років. Найближчим часом компанія не збирається експортувати свою продукцію, оскільки вважає, що внутрішній ринок зростає.
Євроінтеграція нашої країни вже не є захмарною мрією. Але українським виробникам потрібно ретельно готуватися та адаптуватися до норм європейського законодавства. Це максимальне підвищення операційної ефективності, виконання зеленої угоди, використання альтернативних джерел енергії, а також максимальне ускладнення продуктів, рецептур, споживчої цінності.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про страхування інвестицій від воєнних ризиків через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Корейська корпорація Posco братиме участь у відновленні України.
Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) направить спецпредставника в Україну, щоб пришвидшити отримання страхування інвесторами.
Сільськогосподарські підприємства в Європі вже стикаються з наслідками зміни клімату або готуються до них. Понад 90% господарств планують інвестувати в нові технології протягом наступних двох років. Вони адаптують свої стратегії ведення сільського господарства до зростаючих витрат на виробничі ресурси, використовуючи їх більш ефективно, тим самим підтримуючи продуктивність.
Україна та Франція продовжують вести продуктивний діалог з відновлення України, зокрема щодо поглиблення співпраці між компаніями, страхування ризиків, допомоги у гуманітарному розмінуванні, підтримки експорту.