Власна справа АГРОГЕНЕРАЦІЇ: у пріоритетах — вижити та розвивати переробку

Які виклики були найбільшими для підприємців торік, чи вдалося реалізувати задумане, про що говорили під ялинку 2024 року, що запланували на 2025 рік — у нашій розмові з топ-5 учасників премії «АГРОГЕНЕРАЦІЯ 2023».

Якість і обсяг урожаю перчика мене вразив. Хоч ми й початківці в тепличному бізнесі та зробили багато помилок, цього року врожай був фантастичний.

Якщо ж говорити про переробку, то ми також зробили великий крок уперед, зокрема вдалось автоматизувати кілька процесів. Крім того, 2024 року ми розширили лінійку наших авторських перцевих рецептів, зокрема фруктовою лінійкою соусів із місцевих ягід: це поєднання перчиків із полуницею, малиною, вишнею та бузиною.

Найбільшим викликом для рослин на фермі минулого сезону були погодні умови. Дуже тепла минулорічна зима дозволила багатьом шкідникам перезимувати, а через надзвичайно спекотне літо з температурами до 50°С на сонці перчик почувався дуже кволо, пікся. Відповідно, зменшувався його природний імунітет, тож усі грибки та бактерії без проблем на нього нападали. Крім того, жарке літо вплинуло на ефективність роботи органічних препаратів.

Загалом на роботу ферми продовжує впливати війна. 2024 року я відчула деяке зменшення загальної кількості клієнтів та їхньої купівельної спроможності, зокрема у своєму селі. Водночас виросла собівартість вирощеної продукції, оскільки збільшились витрати на енергоносії, через відключення мусимо шукати додаткові джерела енергії. Блокування кордону ускладнює доступ до іноземних препаратів. Ну і все це вплинуло на моїх працівників — частина односельців виїхала від війни, частина захищає нас у війську. Тому сьогодні такі завдання, наприклад, як оранка поля, стають викликом.

Плани на 2025 рік — вижити. Плануємо надалі працювати над технологією органічного вирощування перцю на полі та в теплиці. Наприклад, у теплиці хочемо змінити технологію підв'язування перцю, систематизацію обробки кущів і загалом змінити періоди висадки. Працюватимемо над переробкою перцю, зокрема, продовжуємо обладнувати виробництво, хочу додати етап виготовлення паприки. Сподіваюсь, наступний рік для ферми стане етапом виходу на інші крафтові майданчики та дасть можливість збільшити обсяги переробки перцю.

• Змогли почати облаштування фільтраційних лагун — зараз на фінальній стадії, а також проходимо останні етапи досліджень нового виду добрива.
• Запустили збір дощової води.
• А ще відтепер ми — виробники молока екстра-ґатунку А2.
• Однією із ознак того, що ми рухаємося в правильному напрямку, став візит Наталки Цмоць — Надзвичайного та Повноважного Посла Канади в Україні в квітні. Вона відзначила професіоналізм команди і підвела єдиний підсумок нашої зустрічі — «Тут відчувається любов».
• А найголовніше — наша команда вивела село Зелений Гай (одне із найменших сіл України, де проживає 32 людини за найсвіжішими даними) у топ-5 Найкращих сіл світу Туристичної мережі ООН.
• Терапевтичний сад уже приймав перших відвідувачів, завдяки ньому ми відкрили нові напрями гарденотерапії. Це стало новинкою не тільки для нашого підприємства, але і для регіону в цілому. Цей проєкт ми вже презентували в Естонії та Чехії на державному рівні. Спільно з військовими ми врятували та вилікували більше 4 десятків тварин.
• Висадили яблуневий сад пам’яті родини Симиренків спільно з Інститутом помології імені Л.П. Симиренка НААН. Випустили понад 1000 врятованих кажанів разом із Центром реабілітації рукокрилих.

Також ми протягом усього року працювали над здобуттям нових навичок і підвищенням кваліфікації команди. Тепер у нас є доктор філософії з ветеринарної медицини, вся команда пройшла навчання першої домедичної допомоги за алгоритмом MARCH та BSL. Окрім цього, ми прослухали понад сотню годин навчання на теми підприємництва, соціального бізнесу, альтернативних методів реабілітації, жіночого руху в Україні та роботи з ментальним здоров'ям. Ми проходили навчання в Україні та за кордоном. Також ми ділились свої досвідом на форумах і конференціях із нашими колегами як в Україні, так і за її межами.

На 2025 рік ми запланували розширити свою діяльність на ще три громади Дніпропетровської області завдяки створенню та запуску ХАРТ — Хабу Аграрно-Рекреаційного Туризму. Ми хочемо допомогти локальним виробництвам і локаціям зеленого туризму розвивати місцевий продукт і економіку своїм прикладом та силою мережування.

Для всіх нас 2024 рік став можливим завдяки роботі військових. Тому ми весь рік, як і попередні, підтримували армію України та провели багато роботи разом із ветеранами та їхніми родинами для їхньої реабілітації, реінтеграції в суспільство та інтеграції в сільське господарство. 

А бонусом до цих здобутків була також і наша повсякденна робота — співпраця із закладами вищої освіти Дніпра, Запоріжжя, Києва, Херсона. Ми уклали меморандуми про співпрацю та вже проводимо освітні заходи для майбутніх фермерів, соціальних підприємців, лікарів ветеринарної медицини.

У 2025 році ми вже плануємо перехід на СЕС. А ще опанували трактор та інше обладнання, яке необхідне для нашого підприємства. Для нас це велика перемога, адже в команді немає жодного фермера.

Ми щасливі, що зараз не просто виробляємо сир, але і підтримуємо регіон і Україну. Цього року чекаємо на вихід документального фільму про нашу діяльність на світових та європейських кіномайданчиках, який має назву «Ковчег (The Ark)» і покликаний донести всьому світу, що Україна продовжує свою боротьбу, народ України — стійкий та сильний, а фермери відіграють тут важливу роль.

Щодо переробки ягід, то наша ідея була перехоплена іншими мешканцями громади — вони пробували. Наразі не спостерігаємо розвитку, проте радіємо, що даємо поштовх людям проявлятися та розвивати власну справу. 

У нас ця ідея на стопі. Вважаємо, що одночасно займатися двома переробними напрямами буде важко. Тож не розпорошуємося, а всебічно розвиваємо туризм довкола сироварні.

З тваринництвом, як і з тепличним комплексом, є проблеми. Були перебої зі світлом, і загалом нам це не вдається. Єдине, ми працюємо над пасовищем, сінозаготівлею, але тварин ще не завозили.

Цього сезону додали декілька нових гібридів спаржі, загалом площу не збільшили, але урізноманітнили. Артишоку теж було багато висаджено нових сортів, які ми пробували у різних варіантах: консервувати, сушити і навіть відбілювати для флористичних цілей. 

Ну і працюємо над облаштуванням ферми сонячними панелями / станціями, щоб бути енергонезалежними, адже відчули, як це бути без світла, як це позначається на тваринництві. Ну і, звісно, ціни. Бачимо, що вони ростуть, тож потрібно думати й про фінансову складову.

Раніше я збирався закласти виноградник, але плани були перервані через окупацію тієї території. Реалізація цього проєкту можлива лише після деокупації.

Зараз ми активно працюємо над релокацією нашого господарства на Київщину. Уже облаштовані теплиці, плануємо вирощувати овочі як у закритому, так і у відкритому ґрунті. 

Млин також маємо намір перевезти з міста Самар (Дніпропетровщина) до Київської області, щоб об’єднати всі наші потужності в одному комплексі.

На новій локації також є територія, придатна для розведення птиці. Це дає нам можливість розвиватися у цьому напрямі.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua