Посівна з обмеженими ресурсами. Алгоритм економії

29 березня 2022, 06:43 1890

Посів ярих зернових розпочали в усіх регіонах України, але аграрії стикаються з низкою випробувань та змушені приймати непрості рішення, виходячи з наявних ресурсів.

Як провести посівну і на чому можна зекономити, щоб мінімізувати втрати врожайності та якості зерна, розповів AgroPortal.ua керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

Вчасний вихід у поле: якщо не встигаєте в терміни перейти на інші культури

Критичні точки початку виходу в поле вже пройшли в усіх регіонах України: нічні заморозки завершилися, денні температури +10-15°С дозволяють приступити до початку польових робіт. Єдиної дати чи крайньої точки посіву для всієї країни немає, все залежить від біологічної особливості культури.

Часові межі для різних груп культур

Також важливим фактором формування врожайності є збільшення тривалості світлового дня. Тому з посівом ранніх зернових не можна затягувати. Якщо ви не встигаєте з термінами по якійсь культурі, потрібно вчасно зупинятися та переплановувати на ярі культури пізніх строків посіву.

Обробіток ґрунту: no-till — не вихід

Аграрії можуть переходити на no-till, але щоб за цією технологією вирощувати культури, має бути виконана низка умов, і одна з них — це ґрунт, його структура, здатність накопичувати та утримувати вологу. Якщо ґрунт переущільнений та важкий за механічним складом — результату не буде. Тому не слід розглядати нинішню ситуацію в Україні як можливість раптово перейти на no-till. Потрібно щонайменше 2-3 роки, щоб попрацювати зі структурою ґрунту, вмістом органіки та кальцію. І лише за умови покращення структури може відбутися успішний перехід на no-till.

Забезпечення вологою: соя — не найкраща альтернатива кукурудзі

Наразі запаси вологи в ґрунті значно менші, ніж в аналогічний період 2021 року: вони характеризуються як недостатні й у деяких регіонах — добрі.

Практично від середини лютого до сьогодні не було опадів, але були нічні заморозки, внаслідок яких відбувається підтягування вологи з нижніх горизонтів і суховії вдень. Тобто протягом місяця ми втрачаємо і так невеликі запаси вологи.

Крім того, в сої є і другий критичний період — бутонізація-цвітіння та початок наливу. Це липень, коли культура починає зав’язувати свій урожай. Якщо в той період не буде достатньої кількості опадів, вона просто абортує всі квітки.

Так, для її вирощування потрібно менше мінеральних добрив, особливо азотних, у порівнянні з кукурудзою, але соя більш вимоглива до вологи. І якщо проаналізувати, то сою успішно вирощують лише  в регіонах із достатньою кількістю вологи — захід, частково північ, північний схід.

Краща перспектива заміни кукурудзи — це на соняшник, тому що він так само потребуватиме меншої кількості мінеральних добрив. Він посухостійкий і може сформувати достатній економічно вигідний врожай за умов недостатнього зволоження.


Пальне: не обрізайте агрономові паливо

Найбільше палива витрачається на підготовку ґрунту, зокрема на основний обробіток. Але ті господарства, які працюють за класичною технологією вирощування, обробіток провели з осені, тому використання пального весною і під час догляду культури не є досить високим.

Можна частково зекономити пальне, використовуючи комбіновані агрегати, поєднуючи такі операції як закриття вологи та підготовку ґрунту до посіву. Тобто не використовувати борону, а провести ці дві роботи культиватором. Це підійде для сівби культур із крупнорозмірним насінням, які менш вибагливі до структури ґрунту. Якщо говорити про ярий ріпак, то без належного обробітку ґрунту та забезпечення підготовки посіяти його не вдасться.

Насіння: не економити на нормі висіву

Кількість рослин в ієрархії структури врожаю посідає першу сходинку, тобто має найбільший вплив. Суттєве скорочення норми висіву буде мати негативний вплив на урожайність.

Якщо є ризик, що не довезуть насіння в повному обсязі, керівникам господарств краще шукати інше насіння, яке доступне, дешевше, але все ж таки посіяти і орієнтуватися на норми висіву, враховуючи насамперед запаси продуктивної вологи. 

Посіявши половину норми, ми не отримаємо врожаю і матимемо вдвічі більшу проблему із забур’яненістю протягом року.

ЗЗР: недовнесення матиме негативні наслідки для майбутнього врожаю

Гербіцидний захист від бур’янів є обов’язковим, і ним знехтувати не можна. На просапних культурах — кукурудзі, соняшнику, які сіються широкорядним способом, можна десь частково замінити на міжрядні обробітки, але знову ж таки механічним способом можна позбутися бур’янів лише в міжряддях. Тому захист потрібно проводити.

Резерв для економії — не вносити багатокомпонентні препарати та бакові суміші, а працювати виключно над тими проблемами, які є в полі.

На інсектицидному захисті можливо зекономити на профілактичних внесеннях, але є критичні моменти, наприклад, прихованохоботник стебловий в ріпаку. Якщо не зробити обробку, то рослина може не достояти до врожаю.

Система фунгіцидного захисту, якщо ми не маємо змоги провести її повноцінно, повинна мати вигляд піраміди: найкращий захист проводимо внизу, тобто на ранніх етапах розвитку культури, а економимо на пізніх обробках. Якщо не провести фунгіцидний захист на ранніх етапах розвитку рослини, відповідно, пізніше не буде що захищати.

Господарствам, які раніше користувалися принципово лише оригінальними продуктами, цього року варто розглядати всі варіанти, які є в наявності на ринку.

Азотні добрива: економити на внесенні під кукурудзу не варто

Підживлення озимих культур практично завершене, можливо, аграрії ще вносять азотні добрива в північних регіонах країни.

Якщо говорити про азотне живлення ярих культур, можемо зекономити на сої та соняшнику, але не на кукурудзі, тому що це прямий вплив на урожайність.

Також на родючих ґрунтах, де регулярно вносились мінеральні добрива, можна знизити внесення добрив на 20%. Якщо це бідні піщані та супіщані ґрунти, то зекономити не вдасться, лише за рахунок втрати врожаю.

По фосфору та калію — більший резерв для економії, зокрема застосування стартових чи комплексних добрив, які вносять під культивацію або стрічково. Якщо було регулярне внесення останні 2-3 роки, один рік можна й проскочити.

Зміна структури посівів: збільшаться площі під зерновими

Кардинально змінити сівозміну не так просто, тому що знайти насіння буде нелегко. Наприклад, гречка, яку мало вирощують, і за умови, якби її зараз більшість фермерів хотіли посіяти, потрібно знайти і привезти насіння, якого фізично на ринку немає.

За нашими прогнозами, буде збільшуватися попит на ринку на зернові культури. Тому що Україна вирощує зернові не лише для власного споживання, але й для експорту. Хоча наразі є проблема з логістикою, і ми не знаємо, чи можливо буде вивезти майбутній урожай. Україна виростить для власних потреб 25-30 млн т зерна за будь-яких умов, але гроші знаходяться не на внутрішньому ринку, тому потрібно експортувати. 

Собівартість посівної залежить від інтенсифікації технології виробництва

Занепокоєння на ринку почалося ще восени з подорожчання мінеральних добрив, ЗЗР, а зараз і пального. Якщо оцінювати залежно від рівня інтенсифікації технології виробництва, то господарства з мінімальною — суттєвого здорожчання не відчують — у межах 5-7%; для господарств із інтенсивною технологією здорожчання може сягнути 20-25%.

Основні заходи до виконання аграріями

Не піддавайтеся паніці, зберігайте спокій, не робіть різких рухів, не впадайте в крайнощі. Намагайтеся працювати за вже напрацьованими схемами, не змінюйте кардинально курс, ставте за мету збільшення врожайності. Не варто зараз піддаватися відчаю.


Людмила Лебідь AgroPortal.ua