Несумісними вважаються ті пестициди, які при змішуванні змінюють фізичні властивості, надають фітотоксичної дії на культуру або знижують ефективність проти шкідливих об'єктів. Але найголовніший фактор — набір так званих наповнювачів, який відрізняється залежно від виробника, адже до складу препарату входять розчинники, консерванти, антиокислювачі, стабілізатори, різні поверхнево активні речовини (ПАР), інгібітори корозії, загущувачі, речовини для зменшення випаровування, регуляції рH тощо.
Змішування аніонних і катіонних ПАР може спровокувати згортання емульсії та суспензії. Така ж реакція може статися за додавання невідповідного прилипача або мікродобрива в хелатній формі.
Спільне застосування контактних і системних гербіцидів не рекомендується, оскільки рослинна тканина під дією контактного препарату швидко омертвіє, і потім це омертвіння перешкоджає надходженню системного гербіциду. До того ж ефективність останнього в суміші менше, ніж у чистому вигляді.
Тому спочатку застосовують системні гербіциди, а потім контактні.
Необхідно пам'ятати, що не всі добрива і мікроелементи змішуються із засобами захисту рослин. Наприклад, не можна змішувати олійні препарати з добривами, що містять бор (В), кальцієві добрива з добривами, що містять багато фосфору (Р) і сірки (S). Препарати, що містять кальцій (Са) не можна змішувати з такими мікроелементами, як залізо (Fe), цинк (Zn), магній (Mg) і марганець (Mn).
Змішувати два або більше складних рідких добрив не має сенсу — кожне з них окремо вже збалансоване за складом.
Застосування регуляторів росту (різні гібереліни, епін, ауксини, похідні сечовини) вимагає великої обережності.
Не можна змішувати декілька регуляторів росту, оскільки результат застосування такої бакової суміші непередбачуваний: можна не тільки не отримати очікуваного ефекту, але зіткнутися з прямо протилежним результатом.