Затяжні дощі у липні та на початку серпня погіршили якість пшениці на заході та півночі України, оскільки частина зерна виявилась пошкодженою грибком типу альтернарії чи сажки.
На Херсонщині триває збір урожаю. Попри природні катаклізми та російські обстріли аграрії щодня виходять у поле.
Наслідки введення експортних олійних мит складно прогнозувати. За таких умов гравці ринку припускають, що навіть 50% ріпаку може бути експортовано, 50% — перероблено на внутрішньому ринку.
На Тернопільщині тривають жнива: вже повністю зібрано озимий ячмінь і горох, зараз аграрії активно збирають озиму пшеницю й озимий ріпак.
Україна експортує 85-90% вирощеного ріпаку, і 95% цих обсягів прямує до ЄС. Лише 10-15% ріпаку переробляється на внутрішньому ринку.
Несприятливі погодні умови та відставання в розвитку посівів сої можуть суттєво зсунути початок збиральної кампанії.
Найдорожчою культурою для вирощування у 2024 році був ріпак із середніми витратами 815 $/га.
Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє, що на території с. Себине Костянтинівської сільської ради Миколаївського району запроваджено карантинний режим по картопляній молі (Phthorimaea operculella Zell.).
До першої п’ятірки покупців української пшениці в сезоні, що тільки-но закінчився, входили Іспанія, Єгипет, Алжир, Індонезія та В’єтнам.
Фермери на Херсонщині поступово відновлюють кавунові поля: цього року під культурою 1,5 тис. га. Незважаючи на збільшення посівів, до врожаю кавунів, який був у області до повномасштабного вторгнення, ще далеко.
Індустріальний парк «МаʼРижани» розпочав збирання нового урожаю промислових конопель на Житомирщині. Нещодавно там запрацював новий завод із випуску довгого волокна для потреб текстильної промисловості.
Аграрії Рівненщини нарощують темпи збирання ранніх зернових культур. В області озимий ячмінь уже зібрано зі 100% площ. Середня урожайність культури — 54 ц/га.
Миколаївщина 2025 року через посуху втратила майже весь урожай кукурудзи та половину — соняшнику.
Гідротермічні умови липня були сприятливими для поширення шкідників пізніх ярих культур, зокрема й лускокрилих видів. Сьогодні майже в усіх регіонах у посівах соняшнику та кукурудзи спостерігаються гусениці лучного метелика, бавовникової та інших листогризучих совок.
На Херсонщині завершено дію особливого режиму захисту рослин, який було запроваджено через появу небезпечних шкідників — сарани італійського пруса та сарани марокканської.
Соя залишається лідером за темпами експорту серед основних культур: у липні з України експортовано 377 тис. т проти 220 тис. т у 2024-му та лише 70 тис. т у 2023 році.
Ціна на соняшник нового врожаю піднялася на $10–20 з ПДВ залежно від якості, локації та термінів постачання.
У травні по всій Україні спостерігалася достатня кількість опадів, що позитивно вплинуло на формування врожаю картоплі. Завдяки цьому очікується загалом стабільний рівень виробництва, який дозволить уникнути різкого стрибка цін на внутрішньому ринку.
Трейдери вже враховують 10% експортне мито під час формування закупівельної ціни у гривні. Це різко знижує конкуренцію та тисне на внутрішні ціни.
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз урожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% — до 7,6 млн т, плодово-ягідних — на 11,1%, до 1,8 млн т, картоплі — на 3,4%, до 19,4 млн т.