Оксана Чернова Професійні сирні конкурси — це не лише про медалі та переможців. Для виробників це передусім професійна оцінка якості продукту, а для галузі — спосіб формувати стандарти.
Одним із таких конкурсів є World Championship Cheese Contest — один із найстаріших і найавторитетніших сирних чемпіонатів у США. Його організовує Асоціація виробників сиру (Wisconsin Cheese Makers Association) — професійна спільнота, яка фактично сама ініціювала цей формат оцінювання, щоб незалежні експерти з різних країн могли професійно аналізувати сири.
Конкурс має чітку структуру: суддів запрошують відповідно до їхньої спеціалізації в різних категоріях сирів. Саме тому серед експертів — технологи, консультанти, афінери та інші фахівці, які працюють із сиром на професійному рівні.
У міжнародній сирній спільноті існує своєрідна мережа експертів — людей, які розвивають сирну культуру у своїх країнах: проводять навчання, працюють із виробниками, популяризують продукт і формують професійні стандарти.
Організатори конкурсів спостерігають за цією діяльністю і запрошують тих, хто проявляє себе у розвитку галузі.
Мені надіслали лист із запрошенням ще три роки тому. Я мала приїхати на попередній конкурс, але тоді не встигла отримати візу. Тому мене автоматично запросили ще раз — і цього року я вже змогла долучитися до роботи журі.
Судді працюють паралельно — за одним столом, але абсолютно незалежно один від одного.
Ми стоїмо навпроти, сир ділимо між собою, але кожен працює зі своїми відчуттями та знаннями. Ніхто не бачить, що пише інший, і ніхто не обговорює сир під час оцінювання.
Правилами конкурсу суворо заборонено будь-який вплив одного судді на іншого.
Усі результати потрапляють у загальну базу, яку перевіряє головна група суддів. Якщо виявляється суттєва розбіжність в оцінках, сир можуть принести повторно для додаткового оцінювання.
У таких випадках іноді залучають третього суддю, щоб допомогти дійти спільного рішення.
Суддівство — це не лише аналітична, а й фізично складна робота. Більшу частину часу доводиться працювати стоячи, а оцінювання десятків сирів поспіль втомлює рецептори.
Щоб відновлювати смакове сприйняття, використовують воду, зелені яблука. Іноді допомагає навіть кока-кола.
Важливо розуміти, що це саме дегустація, а не споживання їжі. Сир не потрібно з’їдати — його можна випльовувати так само, як це роблять під час професійної дегустації вина.
Серед сирів, які справили на мене найбільше враження, була, зокрема, Гауда Роял Гранд Крю від Бімстер, яка зрештою стала переможцем конкурсу. До речі, цей сир продається і в українських мережах, маючи ексклюзивний імпорт від Ardis Group.
Дуже цікавим був і один мексиканський сир Оахаса, який мав ідеальну форму та не мав жодних дефектів.
Також сильне враження справили швейцарські сири з витримкою понад 12 місяців — у цій категорії є добре знайомі й українським споживачам стилі, наприклад Аппенцеллер.
Ще одним відкриттям став американський блакитний сир. Він виготовлений за технологією Горгонзоли, але має більш щільну текстуру і м’якший, більш помірний смак та може дійсно конкурувати з італійським сиром.
Цей конкурс відбувається на іншому континенті, тому він відображає особливості місцевого ринку. Наприклад, дуже помітна різниця у розмірі та вазі сирів.
Якщо в Європі або Україні стандартна голова сиру може важити один–два кілограми, то на американському ринку поширені значно більші формати — 13–16 кілограмів.
Навіть моцарела, яку я оцінювала, важила близько трьох кілограмів.
Це демонструє різницю в підходах до ринку і маркетингу продукту.
Конкурс охоплює максимально широкий спектр категорій. Тут оцінюють не лише різні стилі сирів, а й інші молочні продукти. Наприклад, на конкурсі працювали експерти, які оцінювали сухе молоко та сироватку. Тобто представлено практично всі можливі категорії молочної продукції.
Найскладнішим у роботі судді є правильно визначити дефект. Іноді зовні два дефекти можуть виглядати дуже схоже, але насправді мати різну природу. У таких випадках потрібно уважно аналізувати продукт, щоб прийняти професійне рішення.
Звісно, усі ми люди, і навіть досвідчені експерти можуть іноді помилятися.
Такі конкурси мають величезне значення для формування світових трендів та для виробників.
Вони отримують не просто оцінку чи медаль, а професійний технічний аналіз свого продукту: що у них добре, а над чим ще варто попрацювати.
Саме це дозволяє виробникам удосконалювати технології та підвищувати якість продукції. Тому майже в кожній країні є фахівці, які допоможуть зі сторони допрацьовувати та довести продукт до досконалості, враховуючи технологію, особливості виробництва тощо.
Ще один момент, який дуже помітний на таких міжнародних подіях — це підтримка експертів.
Більшість суддів приїжджають на конкурс за підтримки держави, галузевих консорціумів або компаній, у яких вони працюють. Фактично майже всі експерти отримують допомогу з оплатою перельоту або інших витрат.
На жаль, в Україні така підтримка експертів поки що майже відсутня.
World Championship Cheese Contest показує, наскільки системною може бути робота з якістю продукту в сирній індустрії. Для виробників це не просто можливість отримати медаль, а передусім професійний технічний аналіз їхньої роботи.
Саме завдяки таким конкурсам формується культура якості: виробники отримують детальний зворотний зв’язок, а експерти — можливість порівнювати різні технології та підходи до виробництва в різних країнах.
Такі події показують, що сир давно став повноцінною індустрією — зі своїми стандартами, експертами та професійною спільнотою.
Оксана Чернова, сирна експертка ProCheese Academy, дослідниця сирної культури та суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards від України
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.