Новини вихідного дня щодо блокування імпорту та транзиту української агропродукції не стали несподіванкою, хоча, звісно, зіпсували святковий настрій всім причетним до галузі продовольства та українського агро в цілому.
Вже декілька місяців поспіль аграрії (не тільки ЄС) потерпають від зниження вартості біржових товарів, тобто продуктів їхньої діяльності, що контрастує на тлі збереження загальних високих споживчих цін. Так, березневий Індекс ФАО продемонстрував річне зниження вартості біржових продуктів харчування в світі майже на 33 відсоткові пункти (-20,5%), в той час як березнева інфляція в Польщі зросла на 16,1% р/р, а для продуктів харчування та безалкогольних напоїв — на 24% р/р.
Такі тенденції, безперечно, тиснули на аграріїв тієї ж Польщі. Якщо говорити про молочку, то закупівельні ціни на сировину з грудня 2022 року вже встигли впасти на 25%, що є безпрецедентним темпом зниження в межах ЄС. За відгуками місцевих операторів, уже в березні на ринку збільшились випадки банкрутств виробників. Тобто, з одного боку, маємо реальні проблеми в агросекторі у сусідів.
Але з цієї складної ситуації почали брати зиск також і певні політичні рухи, які, за словами самих поляків, до цього року мали неоднозначну репутацію. Підбурення фермерів у соцмережах, акції протесту на кордонах, фейки про українську агропродукцію та інше почали набирати популярність у польських виробників на тлі власної складної економічної ситуації. «На допомогу» також прийшли ботоферми з наративами російської пропаганди (випадковість?). Винити українську агропродукцію стало мейнстрімом. Цей тягар виявився занадто важким для влади перед осінніми парламентськими виборами в Польщі — «жертвою» став агроміністр Ковальчик, але це, на жаль, не відмінило рішення щодо призупинення імпорту української аграрки.
Це логічне питання, адже поточного року Україна майже не продавала свою продукцію в ЄС через падіння попиту і цін у Європі. На жаль, тут зіграв фактор фейків та істерії. Ще взимку в Польщі, паралельно із «зерновими історіями», почали розкручувати інформацію про начебто великі обсяги сирого молока, які заїжджають з України. Митна статистика спростувала цю брехню, але на тлі різкого зниження цін на сире молоко ця теорія, як бачимо, не втратила актуальність навіть у чиновників…
Україна дійсно збільшила відвантаження молочної продукції до ЄС та Польщі в другому півріччі 2022 року, передусім через цінову кон’юнктуру та старт торговельної ініціативи «без мита та без квот». Ця минулорічна динаміка і була первинним аргументом для потрапляння молочки до переліку заборони. Тим не менш, польська молочна галузь, передусім переробна, профільні асоціації та галузеві експерти прекрасно розуміють, що взаємні торговельні заборони щодо молока призведуть до гірших наслідків саме для польської сторони, ніж для України. Щоб зрозуміти логіку, достатньо проаналізувати цифри торгівлі за останні 4-5 років.
Через одночасне збільшення потреби внутрішнього ринку та зниження пропозиції сирого молока під переробку Україна з другої половини 2019 року почала активно нарощувати імпортні обсяги молочних товарів.
Добре, що це розуміють і ключові персони польської молочної галузі.
Агнешка Малішевська, директор Izba Mleka, віцепрезидент COGECA
Заборона імпорту українських молочних продуктів несе ризики втрат для польської молочної промисловості. Введення цієї заборони фактично є прерогативою Європейської комісії, тому суперечить нормам ЄС і ставить польських експортерів у надзвичайно складну ситуацію. Обсяг імпорту молочних продуктів до Польщі з України був невеликим порівняно з польським експортом до України. Отже, рахунок прибутків і збитків очевидний.
Марцік Гідзик, президент польської Асоціації переробників молока
За офіційними даними, у січні-лютому 2023 року до Польщі з України завезена одна тонна продуктів, позначених кодом CN 0401 — неконцентровані молоко та вершки без додавання цукру, 60 т вершкового масла чи інших молочних жирів та 710 т сухого молока чи вершків. За цей же період Польща експортувала в Україну 2213 т сиру, 1080 т молочної сироватки та 1312 т ферментованих продуктів. Відповідно до принципу взаємності можна очікувати, що польський експорт сповільниться, якщо не буде досягнуто інших домовленостей між міністрами сільського господарства.
Звісно, це дуже неприємна річ сама по собі. Також ми знаємо, що на кордоні фактично заблоковані декілька машин з молочною продукцією (скоріше за все, під транзит). Попри це, ринки ЄС наразі не є пріоритетом для української продукції через поточну цінову кон’юнктуру, тому нам актуальним, насамперед, є доступ до морських портів, передусім Польщі та Румунії.
Ми бачимо, що вже є міжурядові домовленості про відновлення транзиту через Польщу (простежуваність забезпечить система SENT, яка використовується Польською податковою адміністрацією для відстеження руху палива). Але більш широке використання має порт Констанци (забезпечує більше 80% морських відвантажень українських молочних товарів), тому теоретичні рішення від Румунії для наших молочників є вагомішими порівняно з іншими країнами ЄС.
Але ми дивимося не тільки «на сьогодні», тому найважливішим у цій історії є продовження безмитного режиму для України з боку ЄС і на наступний сезон (голосування поки відтерміновано) та його дотримання. Цінові тренди наразі змінюються дуже швидко, тому вже восени експорт української молочної продукції до ЄС може бути знову цікавим. Є підстави вважати, що по молочці рішення пролонгації буде позитивним.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.